Лист Держкомпідприємництва від 30.08.2011 р. №6931 «6931 Про розгляд листа»
Держкомпідприємництва роз’яснив питання щодо права звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, відповідно до абз. 1 ст. 33 Закону «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

У разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання — звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з абз. 2 ст. 33 Закону при порушенні провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юрособи-іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (абз. 3 ст. 33 Закону).

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (ст. 37 Закону). Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухомість, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Відповідно до ст. 6 ГКУ незаконне втручання органів держвлади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини заборонено.

Маріанна ХОМІЦКА, «Дебет-Кредит»

Лист Держкомпідприємництва від 30.08.2011 р. №6930 Про розгляд листа
Держкомпідприємництва роз’яснив деякі норм Закону «Про акціонерні товариства».

Пунктом 4 ст. 3 зазначеного Закону встановлено: повне найменування АТ українською мовою має містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).

Абзацом 1 п. 5 р. XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про акціонерні товариства» передбачено, що статути та інші внутрішні положення АТ, створені до набрання чинності цим Законом, підлягали приведенню у відповідність до його норм не пізніше ніж протягом 2 р. з дня набрання ним чинності (тобто до 30.04.2011 р.).

Згідно з ч. 8 ст. 4 Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» однією з підстав для переоформлення документа дозвільного характеру є зміна найменування госпсуб’єкта-юрособи або прізвища, імені, по батькові фізособи-СПД.

При виникненні підстав для переоформлення документа дозвільного характеру госпсуб’єкт повинен протягом 5 р. д. з дня настання цих підстав подати дозвільному органу чи держадміністратору заяву про переоформлення документа дозвільного характеру разом з документом дозвільного характеру, що підлягає переоформленню, і відповідний документ, що підтверджує зазначені зміни (витяг з ЄДР).

Дозвільний орган протягом 2 р.д. з дня одержання заяви про переоформлення документа дозвільного характеру та документів, що додаються до неї, має видати переоформлений на новому бланку документ дозвільного характеру з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення документа дозвільного характеру.

Одночасно з переоформленим на новому бланку документом дозвільного характеру дозвільний орган на вимогу госпсуб’єкта видає безоплатно засвідчену копію такого документа дозвільного характеру.

При переоформленні документа дозвільного характеру дозвільний орган не пізніше наступного робочого дня з дня переоформлення документа дозвільного характеру приймає рішення про визнання недійсним документа дозвільного характеру, що був переоформлений, з внесенням відповідних змін до реєстру документів дозвільного характеру.

Строк дії переоформленого документа дозвільного характеру не може перевищувати строк дії, зазначений у документі дозвільного характеру, що переоформлявся.

Не переоформлений в установлений строк документ дозвільного характеру — недійсний.

Однією з підстав для переоформлення ліцензії є зміна найменування юрособи (якщо зміна найменування не пов’язана з реорганізацією юрособи) або прізвища, ім’я, по батькові фізособи-СПД (ст. 16 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»).

При виникненні підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат має протягом 10 р.д. подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують ці зміни.

Після чого орган ліцензування протягом 3 р.д. повинен видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.

У разі переоформлення ліцензії орган ліцензування приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.

Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України.

Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи про переоформлення ліцензії, може провадити свою діяльність на підставі довідки про прийняття заяви про переоформлення ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка видається органом ліцензування у разі подання заяви про переоформлення ліцензії.

Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

Заміна (переоформлення) ліцензій, дозволів, свідоцтв, інших документів дозвільного характеру, а також документів, що підтверджують права акціонерного товариства на майно, у зв’язку з приведенням діяльності такого товариства у відповідність до вимог цього Закону, здійснюється безоплатно (п. 7 р. XVII Закону «Про акціонерні товариства»).

Маріанна ХОМІЦКА, «Дебет-Кредит»