Роз’яснення Мін’юсту від 14.07.2011 р. «Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю»
Мін’юст нагадує, що право на допомогу з безробіття мають застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 міс. до початку безробіття працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески.

Допомога з безробіття виплачується застрахованим диференційовано, залежно від страхового стажу.

Так, за наявності страхового стажу до 2 р. розмір допомоги з безробіття становить 50% середньої зарплати; від 2 до 6 р. — 55%; від 6 до 10 р. — 60%; понад 10 р. — 70%. Ця допомога виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: у перші 90 календарних днів безробіття ― у розмірі 100 відсотків встановленого розміру допомоги; протягом наступних 90 календарних днів — 80 відсотків; у подальшому — 70 відсотків.

Якщо страховий стаж переривався з поважних причин, за особою, яка протягом місяця після закінчення такої перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна, зберігається право на допомогу з безробіття.

Такими причинами можуть бути: навчання у професійно-технічних та ВНЗ, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання; строкова військова служба; здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 18 р., а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду та з інших причин.

Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено також виплату допомоги з безробіття незастрахованим особам. Так, відповідно до ст. 33 цього Закону особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога з безробіття встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом, і виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в держслужбі зайнятості. Тривалість виплати допомоги з безробіття таким особам не може перевищувати 180 к.д.

Виплату допомоги з безробіття може бути припинено або відкладено, а тривалість її виплати — скорочено. Так, відповідно до ст. 31 цього ж Закону виплата допомоги припиняється у разі працевлаштування безробітного; поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; набрання законної чинності вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком; призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості тощо.

У разі проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням держслужби зайнятості виплата матдопомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації припиняється, зокрема, з вищезазначених причин, а також у разі виключення із навчального закладу за неуспішність та порушення дисципліни; у разі призначення безробітній жінці допомоги з вагітності та пологів, допомоги для догляду безробітним за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Крім того, виплату допомоги з безробіття та матдопомоги може бути відкладено у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.

Тривалість виплати допомоги з безробіття, матдопомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 к.д. у разі: звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 к.д.); звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених ст. 37, п. 3, 4, 7, 8 ст. 40, ст. 41 і 45 КЗпП (на 90 к.д.).

Тривалість виплати допомоги з безробіття, матдопомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації може бути скорочено й у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у т.ч. за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги з безробіття; порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню; перереєстрації безробітного, якого було знято з обліку за невідвідування держслужби зайнятості більше 30 к.д. без поважних причин та який не сприяв своєму працевлаштуванню; припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням держслужби зайнятості.

Виплата допомоги з безробіття незастрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації припиняється, відкладається або її тривалість скорочується відповідно до ст. 31 вищезазначеного Закону.

Допомога з безробіття інвалідам з числа незастрахованих осіб не призначається.

Щодо виплати одноразової допомоги з безробіття, то вона виплачується одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи. Така допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 р., якщо вони виявили бажання її отримати.

Також положеннями Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено виплату допомоги з часткового безробіття. Вона надається застрахованим особам у разі втрати ними частини зарплати внаслідок вимушеного тимчасового скорочення нормальної чи встановленої на підприємстві тривалості робочого часу та (або) перерви в отриманні зарплати чи скорочення її розмірів у зв’язку з тимчасовим припиненням виробництва без переривання трудових відносин з причин економічного, технологічного та структурного характеру.

Право на цю допомогу мають застраховані особи, які протягом 12 міс., що передували початку простою, працювали не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески та в яких ці простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.

Якщо простій має сезонний характер чи виникає лише з організаційно-виробничих причин, або у разі можливості працевлаштування працівників на інших дільницях, у цехах, на підприємствах допомога з часткового безробіття не надається.

Допомога з часткового безробіття працівникові встановлюється за кожну годину простою із розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу) встановленого працівникові розряду, і її розмір не може перевищувати прожиткового мінімуму.

Виплата такої допомоги здійснюється підприємством за рахунок коштів ФСС на випадок безробіття починаючи з першого дня простою, але тривалість її виплати не може перевищувати 180 к.д. протягом року.

Суми матзабезпечення на випадок безробіття, що належали безробітному і залишилися недоодержаними у зв’язку з його смертю, виплачуються непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Такими особами є: діти, які не досягли 18 р., учні та студенти (курсанти, слухачі, стажисти) очної форми навчання — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 р.; один із батьків чи дружина (чоловік) померлого, інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків померлого, які не досягли 8 р.; неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов’язаний виплачувати аліменти.

Виплата здійснюється у разі, якщо звернення за належною до виплати сумою матзабезпечення на випадок безробіття надійшло не пізніше 6 міс. після смерті безробітного.

Маріанна ХОМІЦКА, «Дебет-Кредит»