Лист ДПАУ від 19.04.2011 р. №3996/С/17-0714 Про ставку ПДФО на спадщину
Державна податкова служба України у листі від 19.04.2011 р. №3996/С/17-0714 надала роз’яснила оподаткування доходу, отриманого платником податку у 2010 р. внаслідок прийняття ним у спадщину, зокрема, коштів, що зберігаються на банківському рахунку спадкодавця.

Так, відповідно до пп. 1 п. 2 р. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ з 01.01.2011 р. втратив чинність Закон від 22.05.2003 р. №889 «Про податок з доходів фізичних осіб», яким (пп. 13.2.2 п. 13.2 ст. 13) було встановлено, що при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, будь-які об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеною п. 7.2 ст. 7 цього Закону (5%).

Оскільки дохід у вигляді вартості успадкованого майна, зокрема, коштів, у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (п. 13.4 ст. 13 Закону) з врахуванням того, що загальним оподатковуваним доходом є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений) на користь платника протягом звітного податкового періоду, що є проміжком часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду (п. 1.6 та п. 1.7 Закону), а також того, що свідоцтво про право на спадщину на заощадження, розміщені в Ощадбанку, було отримано у 2010 р., то при розгляді питання оподаткування цього доходу слід застосовувати саме норми Закону, зокрема ст. 13, які були чинними у 2010 р.

З 01.01.2011 р. порядок оподаткування доходів фізосіб регулюється р. IV ПКУ. Тож, оподаткування доходу у вигляді спадщини, яку одержав/одержить платник протягом звітного 2011 податкового року, оподатковуватиметься згідно із ст. 174 розділу IV Кодексу.

Щодо посилань на ст. 58 Конституції України, то ДПАУ поаідомляє, що Конституційним Судом України дано офіційне тлумачення положенню ч. 1 ст. 58 Конституції (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) - Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 р. №1-рп/99 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Відповідно до п. 2 вказаного рішення загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

«Дебет-Кредит»