Українці проїли третину своїх заощаджень

Деталі

Категорія: Новини законодавства України

Створено: Вівторок, 03 квітня 2012, 09:42

Перегляди: 33

Держстат констатує, що населення, яке рекордними темпами "багатіє", ще швидше витрачає свої "заначки".

Наприкінці минулого тижня Державна служба статистики оприлюднила дані щодо доходів і видатків українців за 2011 рік, які показують значне скорочення заощаджень громадян.

Зокрема, заощадження населення країни за минулий рік скоротилися, в порівнянні з 2010 роком, на 29,6%, склавши 113,925 млрд. грн. Причому така суттєва негативна динаміка проявилася на тлі зростання доходів населення в цілому - на 13,6%, в порівнянні з 2010 роком, до 1,251 трлн. грн.

Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський бачить в цьому, перш за все, наслідок недовіри населення до уряду, яке виражається в недовірі до національної валюти і до банківської системи.

"Ми пам'ятаємо, що протягом всього минулого року населення активно скуповувало валюту. І, мабуть, велика частина цієї валюти пішла на чорний ринок, під матраци - але тільки не в банки. Населення не хоче на значний період вкладати туди гроші. Тому що є розмови про дефолт - і вони не зовсім безпідставні. Є розмови про те, що буде падати курс - і вони також не безпідставні", - сказав він "Комментариям".

Втім, зазначив експерт, існує й імовірність того, що українці почали конвертувати свої заощадження у різного роду матеріальні активи: "В очікуванні катаклізмів, навіть якщо відволіктися від недовіри до нашого уряду, а лише дивлячись на кризу в Європі, в світі, багато хто міг перевести свої заощадження в якісь матеріальні активи. Це звичайна тенденція перед великими потрясіннями".

У свою чергу, Андрій Новак, голова Комітету економістів України, зазначив, що зменшення "підживлення" громадянами банківської системи неминуче позначиться на реальному секторі економіки, причому далеко не кращим чином. Втім, стимулів кредитувати реальний сектор у банкірів сьогодні не так вже й багато.

"Коли зменшуються заощадження, в банківській системі стає менше ресурсів, щоб кредитувати реальний сектор економіки. Варто зазначити, що в структурі кредитних портфелів українських банків кредитування реального сектора займає тільки 34%, решта йде на споживче кредитування або кредитування спекулятивних операцій на ринку нерухомості або на фондовому ринку. Лояльна політика Нацбанку сьогодні не стимулює банківську систему на кредитування розвитку реальної економіки", - сказав "Комментариям" Новак.

До речі, економіст не приховує переконання, що така динаміка заощаджень населення пов'язана, насамперед, зі зменшенням реальних доходів громадян - не дивлячись на приписуване статистами збільшення доходів.

"Скорочення заощаджень населення означає зменшення реальних доходів - тобто номінальних доходів за вирахуванням реальної інфляції. І тут неможливо обдурити через статистичні маніпуляції, які здійснює Держстат. Адже українці живуть за реальними цінами і доходами. Для тотальної більшості населення доходів вистачає тільки на прямі обов'язкові витрати, а споживчий кошик обмежується фактично чотирма видами товарів і послуг: харчуванням, ліками, оплатою комунальних послуг і транспортними витратами", - вважає експерт.

З ним згодний Ігор Уманський, екс-перший заступник міністра фінансів: "Я б говорив про наступне - мова йде про те, що реальний рівень доходів нижчий, ніж інфляційний навіс. Люди змушені витрачати більше, в тому числі і зі своїх запасів, ніж в попередній період".

У той же час, він висловив припущення, що заявлена Держстатом сума заощаджень громадян 114 млрд. грн. - мінімум занижена вдвічі. "Ця сума занижена мінімум удвічі. У населення на руках величезна кількість грошей, в тому числі, в іноземній валюті, які ніде і ніким не задекларовані", - зауважив "Комментариям" Уманський. Питання ж, чи вдасться уряду і банкірам залучити ці сотні мільярдів в кредитування реального сектора - як і раніше, відкрите. Хоча, судячи з останніх подій, у того ж Нацбанку вдосталь ідей, як витягнути у населення "нетрудові" заощадження.

Андрій Сантарович, Макс Мухін

За матеріалами Коментарі

Использованы материалы "Дебет-Кредит" украинский бухгалтерский портал