Поиск документов в нормативной базе "Законодательство Украины" 
Если Вы вышли на данную страницу по ссылке поискового сервера и не нашли нужный Вам документ, перейдите на страницу "Нормативная база "Законодательство Украины" от LICASOFT" и поищите документ там.
Используемая на сайте база данных не содержит предыдущих редакций документа.
Данная информация содержится в комплектах "Элит".
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
|
27.07.2009 N 15834/7/15-0717
|
Про плату за землю
Державна податкова адміністрація України розглянула ваш лист від 24.06.2009 N 1500/8/15-715 щодо плати за землю і повідомляє.
Згідно із статтею 2 Закону України від 03.07.92 N 2535-XII (2535-12) "Про плату за землю" (із змінами і доповненнями, далі - Закон N 2535) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Як визначено статтею 5 Закону N 2535 (2535-12) , об'єктом плати за землю є земельна ділянка, передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону N 2535 (2535-12) ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.
Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 N 944/944 (ra0944023-08) "Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві" встановлено, що 01.04.2009 плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою, прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України "Про оренду землі" (161-14) .
Статтею 144 Конституції України (254к/96-ВР) визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Пунктами 34 та 35 статті 26 Закону України від 21.05.97 N 280/97-ВР (280/97-ВР) "Про місцеве самоврядування в Україні" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що до виключної компетенції сільських, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а також затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.
Статтею 27 Закону N 2535 (2535-12) визначено, що органи державної податкової служби здійснюють контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до статті 3 Закону України від 04.12.90 N 509-XII (509-12) "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами і доповненнями) встановлено, що органи державної податкової служби в Україні у своїй діяльності керуються Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Отже суб'єкти господарювання, які використовують земельні ділянки на території міста Києва, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), повинні сплачувати земельний податок земельний податок з врахуванням визначених положень законодавства та нормативно-правових актів з питань оподаткування землі.
У разі, якщо платник податків вважає, що його права порушено, то, враховуючи положення статті 55 Конституції України (254к/96-ВР) , йому гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
|
Заступник Голови
|
С.В.Чекашкін
|
