Масниця. Б. М. Кустодієв
Масниця - стародавнє слов ’ янське свято з численними звичаями, через століття дійшов до наших днів.
Масниця, що відкриває сирну тиждень, - це веселі проводи зими, осяяні радісним очікуванням близького тепла, весняного оновлення природи. Навіть млинці, неодмінний атрибут масляної, мали ритуальне значення: круглі, рум'яні, гарячі, вони являли собою символ сонця, яке все яскравіше розгоралося, подовжуючи дні.
Можливо, млинці були і частиною поминального обряду, так як субота перед масницею шанувалася як «батьківський день» - слов'яни поклонялися душам померлих предків.
Проходили століття, змінювалася життя, з прийняттям на Русі християнства з'явилися нові, церковні свята, але широка Масляна продовжувала жити. Її зустрічали і проводжали з тією ж нестримною відвагою, що і в язичницькі часи.
До речі, один час цар Олексій Михайлович найсуворіших заходами намагався втихомирити своїх молодецьких підданих. Воєводи розсилали по градам і селах царські укази, забороняючи приватне винокуріння, вимагаючи, щоб росіяни в азартні ігри не грали, кулачних боїв не проводили. Але ні грізні царські укази, ні настанови патріарха не в силах були впоратися з б'є через край веселощами.
На кожен день масляної існували певні обряди. В понеділок - зустріч Масляної, у вівторок - загравання. На гурманів, тобто в середу масляного тижня, тещі запрошували на млинці зятів з дружинами. Особливо цей звичай дотримувався відносно молодих, нещодавно одружилися. Напевно, звідси і пішла вираз «до тещі на млинці».
У широкий четвер відбувалися найбільш багатолюдні санні катання. У п'ятницю - тещині вечірки - зяті звали тещу на частування. Субота відводилася золовкіним посиденьок. Неділя називалося «прощеною неділею» або «прощеною днем». У цей день всі відвідували родичів, друзів і знайомих, обмінювалися поцілунками, поклонами і просили пробачення друг у друга, якщо образили словами або вчинками.
Использованы материалы интернет ресурса www.calend.ru