Прага – Грошові перекази мігрантів у світі вже зараз перевищують валовий внутрішній продукт таких країн, як Австрія чи Південна Африканська Республіка. Очікують, що сума переказів більш ніж 230 мільйонів мігрантів у світі на рахунки їхніх родичів сягне до кінця року понад 540 мільярдів доларів. Такими є підрахунки Світового банку. За цими ж даними, у 2016 році очікують зростання грошових переказів мігрантів до 700 мільярдів доларів. Україна входить до десятки країн, до яких мігранти найбільш активно переказують гроші. Українські експерти кажуть, що заробітчани з України могли б висилати додому і в десять разів більше, але вони бояться влади.
Найбільше висилають додому з-за кордону своїх зароблених грошей мігранти з Індії (понад 70 мільярдів доларів), Китаю (60 мільярдів), Філіппін (майже 30 мільярдів). До першої десятки потрапили й українці. Вони вже переказали цього року додому, як свідчить Світовий банк, понад 9 мільярдів доларів.
Таблиця Світового банку (Figure 3) свідчить про масштаби цих грошових переказів у мільярдах доларів серед 10 країн з найбільш активними грошовими трансферами їхніх мігрантів.
Українці є рекордсменами у грошових переказах серед мігрантів країн Європи і Середньої Азії у 2013 році. Вони тут на першому місці. Про свідчать дані таблиці (Figure 9) Світового банку.
Найбільше мігрантів з країн Європи і Середньої Азії є вихідцями з двох країн – України (понад 5 мільйонів) та Казахстану (понад 3 мільйони). Вони разом складають понад 50 відсотків всіх мігрантів країн Європи і Середньої Азії (ECA).
Сума переказів могла б бути вдесятеро більшою – експерт
В українській владі пропонують обкладати грошові перекази українських громадян з-за кордону податками, що серед експертів називають «дурістю». Бо це, на думку чільника нового громадського руху «Третя республіка», колишнього депутати Верховної Ради та колишнього польового командира Помаранчевої революції Тараса Стецькова , лише відлякує українських заробітчан від того, щоб висилати набагато більше грошей в Україну.
«Влада хоче оподатковувати, що є, на мою думку рідкісної дурістю. На сьогодні вона є далека від розв’язання цієї проблеми. У том у числі і з огляду на вкрай нестабільну ситуацію з податковим законодавством, і з дотриманням цього законодавства, яке є тепер в української держави за панування президента Віктора Януковича», – каже він.
Разом із Юрієм Луценком і групою опозиціонерів Тарас Стецьків готує спеціальний план модернізації країни, щоб запропонувати його новому президентові у 2015 році.
Стецьків каже, що у цьому плані є й місце для розумного використання інвестицій мільйонів українських заробітчан закордоном: «Проблема у тому, що ці гроші надходять, і вони, як правило, не включаються у бізнесовий оборот. Це було б колосальною інвестицією в економічну і соціальну модернізацію України».
«Вони не впевнені, що не зміниться законодавство, що ці гроші не будуть оподатковуватися, тому вони, звичайно, частину притримують у себе. Я знайомий з цією проблемою досить глибоко, не перший рік дискутуємо, як знайти механізми, щоб ті кошти, які розпорошують серед мільйонів громадян і використовують, зазвичай, на споживчі цілі, як би їх акумулювати, кооперувати і вкладати в сільське господарство, кооперативний рух. Якщо нам вдасться віднайти розв’язку – це буде колосальна інвестиція, і вона дасть серйозне прискорення економічного розвитку нашої держави», – додає Стецьків.
Від 5 до 7 мільйонів, за різними даними, українських мігрантів у світі мають також проблеми з пересиланням своїх грошей, коли вони частково зникають через високі відсотки за трансфери, або ж через нечесні оборудки на «чорному ринку» перевезення цих грошей до України.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Київ – Для України настав час робити цивілізаційний вибір: іти разом з Європою чи з Росією, заявив в інтервʼю Радіо Свобода польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі. Він відвідав Київ, аби взяти участь у відкритті грантового конкурсу «Інтелектуальний капітал України», що проводиться Фондом майбутнього України. Кшиштоф Зануссі очолює його конкурсну комісію. Режисер говорить про те, що нинішній час швидкого обігу інформації та нових технологій допоможе Східній Європі подолати її лінощі та повільність, успадковані від соціалізму. Зануссі також підтвердив, що писатиме книгу про спільну польсько-українську історію, але незалежно від Дмитра Табачника, який теж має такий намір.
– Пане Зануссі, кіно часто вважають мистецтвом, що оперує часом та навіть керує ним. Як Ви вважаєте, яким чином змінюється відчуття й розуміння часу в сучасних людей, чи не остерігаєтеся спустошливого поспіху?
– Щодо того, як повільно жила донедавна наша частина світу, де всі шукали легких шляхів, то я вважаю спасінням той поспіх. Я не маю бажання на нього нарікати, оскільки та розслабленість, ті лінощі, та нерішучість, те зволікання з ухваленням рішень, які панували в часи соціалізму, нам шкодили. Всі так жили, немовби мали триста років у своєму розпорядженні. Для нас, слов’ян, той час поспіху є дуже корисним. Може, є інші культури, які живуть занадто швидко. Але це не про нас. Нині ми безперервно занурені в лінійний час. Існували інші цивілізації, де панував циклічний час, вони інакше дивилися на світ. Але сьогодні в нашій частині світу перемогла цивілізація з лінійним часом. Ми щось будуємо, плануємо, ставимо цілі. Є цивілізації, які того не роблять, бо для них усе рухається по колу. Ми не віримо в те, що можна повернутися до початку, а якщо таке й трапляється, то лише тоді, коли людина відмовляється від усього, що здобула.
– А як це впливає на кіно як творчу діяльність?
– Кіно має здатність вступати з часом у гру, воно може його розтягнути чи стиснути, і йому це вдається більше, ніж літературі. Хоча й вона може це робити, як довів Марсель Пруст, великий письменник минулого століття. Кіно сьогодні дуже тонко, вишукано послуговується своєю здатністю управляти часом.
– Чи могли б Ви ще раз пояснити, чи писатиме на тему складних сторінок польсько-української історії і чи матиме до цього якийсь стосунок Дмитро Табачник?
Можливо, його та моя книжки вийдуть одночасно, але можу запевнити, що то не буде та сама книжка
– Мені запропонували написати щось власне на цю тему. Є інший автор, який воліє про те писати – ваш міністр освіти Дмитро Табачник, з поглядами якого я найчастіше не погоджуюся. Можливо, його та моя книжки вийдуть одночасно, але можу запевнити, що то не буде та сама книжка.
– Незадовго до вільнюського саміту в Україні загострюються дискусії та інформаційні війни навколо геополітичного вибору, куди інтегруватися – на Схід чи на Захід. Як Ви бачите ціннісний і культурний вимір цього вибору?
Європа потребує Україну як простір великої енергії та динаміки розвитку. Але Росії вона також потрібна. Україна має сама оцінити, яка цивілізація її більше вабить, бо за будь-яке рішення треба буде заплатити певну ціну
– Україна має такий вибір: вона може піти разом з Росією, з її технологіями, досягненнями та військовою силою, або разом із Заходом, тобто з Європою, яка також включає країни, які мають візантійське коріння, як-от Болгарія, Румунія чи Греція. І Європа, вочевидь, потребує Україну як простір великої енергії та динаміки розвитку. Але Росії вона також потрібна. Україна має сама оцінити, яка цивілізація її більше вабить, бо за будь-яке рішення треба буде заплатити певну ціну. Будь-який вибір матиме свою ціну. Не буває легких рішень. Вам треба усвідомити, що абсолютно будь-яке рішення має свою ціну.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Перед виборами президента влада зробить спробу встановити контроль над Інтернетом. Про це в інтерв'ю "Голосу Америки" розповів Сергій Лещенко заступник головного редактора Інтернет-видання "Українська правда".
Без контролю над Інтернетом неможливо для нинішнього президента виграти вибори у 2015-му році"Можливі будь-які сценарії, починаючи від того, що Facebook в Україні відключать на наступний день після виборів, щоб унеможливити мобілізацію громадян, і закінчуючи дискредитацією Інтернет-видань, які зараз непідконтрольні владі. Останнє зараз відбувається з "Українською правдою", - сказав Сергій Лещенко.
Відносну свободу українських Інтернет-ЗМІ Лещенко пояснює тим, що уряду складно регулювати мережу Інтернет.
"Навіть Інтернет-домени не контролюються урядами у багатьох країнах. Це найбільш болісний момент для влади - контролювати Інтернет найважче, але без цього фактично неможливо побудувати авторитарний режим", - зазначив заступник головного редактора УП.
Президентство Віктора Ющенка було для України передишкою між авторитарними керівниками, і саме у цей час сформувався український Інтернет - зазначив Лещенко.
"За цей час відбулась якісна зміна в суспільстві, люди стали використовувати Інтернет", - вважає Лещенко.
Буде дискредитація журналістів, злам поштових скриньок, залякування непрямими способамиНа думку Лещенка, українська влада не намагатиметься встановити технічний контроль над Інтернетом, а спробує дискредитувати існуючі видання та запустити впливові провладні - для того, щоб контролювати Інтернет-ЗМІ з середини.
"Влада прогавила той момент, коли можна було Інтернет взяти у лещата і фактично заморозити ситуацію, як це відбулось в Китаї, чи у Росії. Проте влада все одно намагатиметься посилити свою присутність в Інтернеті, бо без цього неможливо для нинішнього президента виграти вибори у 2015-му році", - переконаний Сергій Лещенко.
"У нас не буде як в Китаї, але буде дискредитація журналістів, злам поштових скриньок, залякування непрямими способами", - відзначив Лещенко.
На думку Сергія Лещенко, журналістам під силу протидіяти наступу на Інтернет-ЗМІ.
Журналістам треба робити все можливе, щоб не допустити сценарію, який дехто у владі та силових структурах для себе намалював
"Закон про наклеп, який влада намагалась проштовхнути вдалось зупинити за рахунок журналістської солідарності. У даному випадку журналістам також треба зібратись разом і робити все можливе, щоб не допустити сценарію, який дехто у владі та силових структурах для себе намалював на 2015-й рік", - каже Сергій Лещенко.
Журналіст зазначив, що для значної частини українців Інтернет вже став головним джерелом інформації паралельно з телебаченням.
"Контролювати Інтернет, як це було у 2004-му році перед Помаранчевою революцією, вже замало, тому і виклики перед владою тепер на порядок вищі. Якщо ти хочеш затриматись при владі за допомогою фальсифікацій - треба контролювати Інтернет", - вважає Лещенко.
Заступник головного редактора "Української правди" вважає, що міжнародні організації незабаром звернуть увагу на погіршення ситуації зі свободою українських ЗМІ - появу сайтів-клонів "Української правди", злами поштових скриньок журналістів та викиди отриманої таким чином інформації в Інтернет.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Київ – 80 відсотків держав-членів ЄС готові підписати угоду про асоціацію з Україною на вільнюському саміті, незалежно від того, якого розвитку набуде справа Юлії Тимошенко. Про це пише польська Gazeta Wyborcza, посилаючись на чільного дипломата ЄС. Французька преса пише про те, що Єврокомісія готується висунути «Газпрому» обвинувачення у встановленні невиправдано завищених цін для країн Центрально-Східної Європи. «Німецька хвиля» розповідає про те, як кількісно змінюватиметься населення України до середині 21-го століття, а британські видання позитивно оцінюють нічию свого футбольного клубу у матчі з донецьким «Шахтарем».
Польська щоденне видання Gazeta Wyborcza у своєму матеріалі, присвяченому майбутньому вільнюському саміту, цитує чільного дипломата ЄС, що бере участь у переговорах щодо підписання угоди про асоціацію з Україною. За його словами, наразі 80 % держав Євросоюзу готові підписати цю угоду, незважаючи на те, як складатиметься доля ув’язненої Тимошенко. Окремо від цієї групи країн стоїть Німеччина, до думки якої дослухаються й Нідерланди. Тим часом у Брюсселі та Вільнюсі побоюються, що тривалі переговори щодо формування нового уряду в Берліні можуть зайняти всю увагу канцлера Ангели Меркель та не залишать їй часу, щоб ще раз зважити щодо справи Тимошенко.
Водночас, як пише видання, Литва досягла певного дипломатичного успіху, переконавши британців не блокувати рішення про те, що більшість положень угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС набудуть чинності ще до повної її ратифікації європейськими парламентами. Лондон довго пручався, що таким чином буде обмежена роль нижньої палати його парламенту – Палати представників. Але, зрештою, таки дослухався до аргументів офіційного Вільнюса.
А ось французька щоденна газета Le Figaro пропонує своїм читачам звернути увагу на заяву єврокомісара з питань конкуренції Хоакіна Альмунії, зроблену нещодавно у Вільнюсі. За його словами, ЄС готовий офіційно звинуватити російського монополіста «Газпром» у перешкоджанні конкуренції на ринку газу. Якщо офіційні органи ЄС ухвалять щодо цього остаточне рішення, то російська компанія повинна буде заплатити штраф у розмірі 10 мільярдів євро. ЄС закидає «Газпрому» чинення перешкод для вільної торгівлі природним газом та встановлення для країн Центрально- Східної Європи невиправдано високих цін на газ, прив’язаних до вартості нафти. Наразі Європейська комісія готує відповідні документи. Одну з найвищих цін на російський газ у Європі платить Україна, але – юридично – згадане розслідування може стосуватися лише країн-членів ЄС, хоча воно й спонукатиме «Газпром» змінити свої правила гри на цілому європейському ринку.
Журналісти онлайн-версії « Німецької хвилі» розповідають про висновки нового дослідження французького Інституту демографічних досліджень Ined. Згідно з ними, до 2050 року загальна кількість населення у світі може зрости до 9,7 мільярда людей, а до кінця 21-го століття вона може сягнути 11 мільярдів. А ось в Україні, за оцінкою Ined, кількість населення до 2050 року зменшиться від сьогоднішніх 45,5 мільйона до 34 мільйонів осіб. І хоча рівень народжуваності для України в середньому складає 1,5 дитини на жінку, смертність все ще випереджає цей показник. Видання звертає увагу на те, що це відповідає загальним тенденціям у Східній Європі. За прогнозами авторів дослідження, до середини нинішнього століття населення скоротиться в усіх країнах, за винятком Чехії.
Тим часом британська преса обговорює матч другого туру Ліги чемпіонів між українським «Шахтарем» та британським «Манчестер Юнайтед», що відбувся 2 жовтня на «Донбас Арені» та закінчився нічиєю 1:1. Захисник «Манчестера Ю.» Кріс Смоллінґ розповів виданню Independent , що навіть нічия в Донецьку додає «червоним дияволам», як називають гравців команди, впевненості у власних силах перед наступними важливими матчами внутрішнього чемпіонату. Менеджер британської команди Дейвід Мувс також розповів, що його гравці залишили Україну з гарним настроєм. Independent пише, що за «Шахтарем» з-поміж британських команд закріпилася репутація такого собі міцного горішка, з яким і нічия на його домашній арені вважається гарним результатом. Свого часу, пише видання, в цьому переконалися британські клуби «Арсенал», «Челсі» та «Тоттенгем».
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Брюссель – Президент Європарламенту Мартін Шульц у четвер заявив, що, незважаючи на чимало перешкод, він залишається оптимістично налаштованим щодо підписання угоди про асоціацію України із ЄС. Голова законодавчої установи ЄС сподівається, що рішення проблеми з ув’язненням Юлії Тимошенко буде знайдене, і це допоможе Україні досягти результату на вільнюському саміті «Східного партнерства».
На засіданні конференції президентів головних політичних груп Європарламенту офіційно визначили дату ознайомлення з результатами спостережної місії Кокса-Квасневського в Україні. Голова Європарламенту Мартін Шульц по завершенні наради заявив, що звіт спеціальних представників від Європарламенту, які наразі перебувають в Україні, заслухають 15 жовтня.
«Я все ще дуже оптимістично налаштований, що ми знайдемо рішення, яке допоможе обом сторонам: Україні в її приєднанні до угоди про асоціацію з ЄЄ, з другого боку – Юлії Тимошенко особисто та родині, щоб допомогти їй виїхати з країни для отримання медичної допомоги, можливо, у Німеччині», – додав Мартін Шульц.
Речник президента Європарламенту Марчін Ґраєвські каже Радіо Свобода, що минулого тижня з президентом України у голови парламенту ЄС була телефонна розмова, а нині парламентська спеціальна місія Кокса та Квасневського знову перебуває у Харкові. У п’ятницю Пат Кокс та Олександр Квасневський також запланували зустріч із президентом Януковичем. Все це робиться для того, щоб отримати чітку картину ситуації перед складанням звіту, додає Марчін Ґраєвські.
Пані Герман надсилає негативні сигнали - євродепутат
Віце-президент міжпарламентської асамблеї «Євронест», польський євродепутат Яцек Саріуш-Вольські зазначає, що Європарламент уважно стежить за тим, що кажуть і що планують представники влади України щодо справи Тимошенко.
«15 жовтня очікуємо звіту місії Кокса-Кваснєвського у Європарламенті. А тим часом надходять негативні сигнали. Зокрема, від правої руки Януковича пані Герман. Вона каже, що Тимошенко не звільнять до підписання угоди у Вільнюсі. Я ж кажу: підписання не відбудеться, якщо її не звільнять. І крапка», – категорично заявляє польський політик.
Сам голова Європарламенту Мартін Шульц запевняє, що він все ще є оптимістом. «Безумовно, в Україні залишається ще чимало перешкод, але я сподіваюся, що рішення ми знайдемо», – каже він.
Спеціальні представники Європарламенту – колишній президент цієї установи, ірландець Пат Кокс і екс-президент Польщі Олександр Квасневський – проводять моніторингову місію в Україні з 11 червня 2012 року. Головна мета – пошук рішення щодо судових переслідувань екс-прем’єра Юлії Тимошенко, які серед багатьох впливових представників європейського політикуму вважаються вибірковими та політично мотивованими.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Наприкінці вересня у Нью-Йорку Оксана Караванська презентувала колекцію "Сад нетанучих скульптур" весна-літо 2014. Грандіозне дефіле стало завершенням виставки Out of Tradition: Contemporary Decorative and Applied Art, яка відкрилась в Українському Музеї у Нью-Йорку навесні.
Использованы материалы:
Українська опозиція не змогла у середу заблокувати роботу Київради, яку вважає нелегітимною. Її засідання відбулося під охороною посилених загонів міліції і супроводжувалося сутичками. Лідери опозиції вирішили відмовитися від подальшого блокування і звернулася за допомогою до європейських інституцій. Євросоюз, у сьогоднішній політичній кризі навколо Київради, як вважає опозиція, може вплинути на українську владу і переконати її оголосити вибори до місцевих органів самоуправління в столиці та обласних центрах.
Бійки міліції з народними депутатами, сльозогінний газ, димові шашки, сотні бійців Беркуту в повній амуніції. Саме на такому тлі проходять останні засідання Київради. Опозиція каже, що термін її повноважень закінчився - і вимагає перевиборів. Влада, заручившись ухвалами судів, не бажає йти на поступки опонентам і, користуючись силою, в черговий раз провела потрібні рішення.
Опозиція втратила надію фізично заблокувати роботу Київради, визнає лідер «Батьківщини» Арсеній Яценюк. Адже нині й народним депутатам не вдалося потрапити до залу засідань. Сподівання - на Європу:
“Прошу підтримати рішення про те, щоб звернутися до Ради Європи, щоб підтримати місцеве самоврядування, і щоб Рада Європи вимагала у Віктора Януковича провести вибори до Київради, провести вибори мера Києва та вибори в усіх тих обласних центрах, де влада панічно боїться їх програти”.
Всілякі дії, які стосуються виборів у Києві, вони будуть ефективні, якщо будуть залучатися зовнішні союзники
Громадський активіст Єгор Соболєв вважає - законних способів оголосити вибори київської влади в країні не залишилося. Адже спроби заблокувати роботу Київради закінчуються затриманням активістів:
“Треба собі чесно сказати, що ані суду, ані міліції, ані Київради в країні немає. Є якісь люди, які носять таку форму і прикидаються судом, міліцією і Київрадою, але по суті давно такими не є. Ну яке це місцеве самоврядування, якщо депутати можуть збиратися лише за дуже товстою шеренгою “Беркуту”.
Не сподівається опозиція і на парламент - адже саме Верховна рада має призначити дату виборів, каже заступник голови парламентського комітету з питань держбудівництва та місцевого самоврядування Наталія Новак:
“Верховна рада не виконує свій обов'язок. Притягти її до відповідальності фактично неможливо, тому що є більшість, яка не хоче оголошувати вибори. Тобто не виконує свої конституційні обов'язки».
Експерти кажуть: тиск із зовні може виявитися чи не єдиним дієвим впливом на президента. Мовляв, якщо від цього залежатиме підписання Угоди про асоціацію, влада була б більш схильна до компромісів.
З таким поглядом погоджується експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко:
«Всілякі дії, які стосуються виборів у Києві, вони будуть ефективні, якщо будуть залучатися зовнішні союзники. Ми розуміємо, що нинішня влада використовує місцеве самоврядування як пилосос для ресурсів - земля, бюджет, майно. В середині політичної системи, яка нині склалася в Україні, вирішити це питання надзвичайно складно і опозиція змушена вдаватися до силових спроб вирішення цього питання. Тому таке звернення до Європи безумовно буде ефективним».
Експерт вважає, що вибори київської влади можна було б провести вже в грудні, одночасно із довиборами в проблемному окрузі.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Київ – Уже майже 10 місяців в Україні діє закон про заборону куріння в громадських місцях. У барах і ресторанах його здебільшого дотримуються, однак проблема з курінням все ще залишається. Зокрема, на зупинках громадського транспорту, у парках, на дитячих майданчиках, заявляють активісти. Нещодавно ж у Верховній Раді зареєстрували законопроект про заборону цигарок і на терасах кафе, де поки що палити можна.
Кафе, бари і ресторани – як одна з категорій громадських місць, де не можна курити, – є одними з найуспішніших прикладів виконання закону, каже голова оргкомітету коаліції «Крим без тютюнового диму» Інна Мірошниченко . Разом із волонтерами ще у перший тиждень після того, як закон набув чинності, вона перевірила понад 200 закладів у курортних містах Криму. Тоді знайшли порушення лише у трьох кафе. Сьогодні ситуація не змінилася, і власники закладів сумлінно виконують заборону куріння, додає Інна Мірошниченко. Інша ситуація з кальян-барами, дитячими майданчиками, зупинками громадського транспорту.
Якщо за куріння в приміщенні власників кафе чи бару штрафує Держінспекція із захисту прав споживачів, то за куріння на відкритому просторі штрафувати треба безпосередньо курця. Це вже повинні робити правоохоронці, яких на такі справи відряджати ніхто не буде, кажуть активісти. Саме тому, в цьому випадку позиція свідомих людей відіграє важливішу роль, каже Інна Мірошниченко.
«Тут все ще є проблеми, зокрема пов’язані з маркуванням таких місць як таких, в яких не можна курити. Для того, щоб робити зауваження курцю, недостатньо ґрунтуватися на знанні закону. Потрібно мати можливість показати пальцем і сказати: бачите, погасіть свою цигарку або відійдіть трошки далі. На жаль, місцева влада, комунальні служби не готові виділяти кошти на такі знаки», – зазначає активістка.
Літня тераса не є приміщенням закладу, тому там і курять
Якщо у закладах здебільшого курити перестали, то на їхніх літніх терасах палять безперешкодно, адже такої заборони у законі немає, пояснює завідувач сектору контролю за рекламною діяльністю та торгівлею на відстані Держінспекції з питань захисту прав споживачів Юрій Сахно .
«Закон має таку норму, що забороняється куріння лише в приміщеннях закладів ресторанного господарства. Літній майданчик не є приміщенням і не вважається частиною приміщення закладу ресторанного господарства», – пояснює посадовець відсутність перевірок на терасах.
У Верховній Раді вже з’явилася ініціатива заборонити паління тютюнових виробів, електронних сигарет і кальяну не лише в приміщеннях закладів ресторанного господарства, а й у тимчасових спорудах, на терасах, майданчиках та інших територіях таких закладів. Такий законопроект підтримує завідувач сектору контролю за тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України Костянтин Красовський . Проте додає, що забороняти куріння на терасах треба лише у випадку, коли там дійсно немає циркуляції повітря.
«Стали робити такі тераси, які мають і дах, і стіни. Там циркуляція повітря надзвичайно погана. В результаті, там накурено і некурці не можуть там перебувати. Є сенс взяти досвід Туреччини, Великобританії, де чітко сказали: якщо є дах і три стіни, то це приміщення, і з чого воно зроблене – з пластику, паперу чи цегли – немає значення», – зауважує він.
Ресторани для ВІПів – винятки закону про заборону куріння
За перше півріччя цього року Держінспекція з прав споживачів перевірила понад 1,5 тисячі закладів на дотримання вимог антитютюнового законодавства і у близько 20 відсотках закладів відвідувачам все ще дозволяли курити. Такі винятки з правил будуть завжди, впевнений Костянтин Красовський, і з цим, на жаль, нічого не зробиш.
«Будуть такі ресторани, які називають ресторанами для ВІПів чи ресторанами для бандитів. Там закон порушується і буде порушуватися. Коли ми зверталися до інспекції в деяких місцях, то працівники Держінспекції, які мають це контролювати, сказали: цей ресторан «кришується» СБУ, я туди не піду. Але нехай вони собі труяться. А от персонал таких закладів шкода», – каже він.
Світовий досвід доводить, що наслідок заборони куріння у громадських місцях вже після декількох місяців дії – це зниження поширеності в країні гострих серцево-судинних захворювань на 20-40%. Саме так сталося в Ірландії, Англії, Туреччині, Іспанії, говорять в українському бюро Всесвітньої організації охорони здоровʼя. В Україні ж, за даними Державної служби статистики, позитив у виконанні закону про заборону куріння проявився не лише у зменшенні куріння в закладах, а й в зменшенні українцями споживання тютюнових виробів на 15%.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Київ – Прем’єр-міністр Микола Азаров доручив не зволікати із початком опалювального сезону і подачею тепла в оселі громадян. Про це голова уряду заявив на засіданні Кабміну, поставивши вимогу, щоб тепло було не на папері, а в оселях та інших будівлях. Між тим, уряд спонукає теплокомуненерго ощадливо використовувати газ. На думку експертів, запропоновані урядом заходи економії можуть призвести до зворотного результату, ніж той, на якому наполягає голова уряду.
Хоча невдовзі в Україні має потеплішати до 15-20 градусів, однак зараз погода не дозволяє «тримати людей у холоді», зазначає прем’єр.
«Тому з вчорашнього дня на рішення уряду «Нафтогаз» почав доводити тиск у системах газопостачання до робочої норми. І вчасно, тому що більше ніж половина регіонів уже вирішили розпочати опалювальний сезон… Наголошую: тепло повинно бути не на папері, а в оселях і будинках, у школах, дитячих садках, лікарнях. Відповідальний за цей напрям віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул», – заявив Микола Азаров .
Опалювати радять ощадливо
Водночас уряд спонукає ощадливо використовувати газ. Зокрема, в Міністерстві енергетики кажуть, що теплокомуненерго, які споживатимуть газ понад встановлений ліміт, платитимуть за нього не за пільговою ціною, а на рівні з промисловими підприємствами – тобто майже у 3,5 рази дорожче. При цьому, якщо минулої зими ЖКГ отримало 8 мільярдів кубометрів газу на опалювальний сезон, то цього року встановлено ліміт у 6,3 мільярда кубометрів, повідомляє «Комерсант-Україна».
Експерт Центру Разумкова Володимир Щаденко сумнівається в тому, що влада може забезпечити достроковий початок опалювального сезону. «Ресурсів на фінансування дострокового увімкнення цієї системи немає ні на місцевому рівні, ні в державному бюджеті. Думаю, це все балачки, що увімкнуть. Будуть тягнути до останнього. Тому що жодних прихованих резервів для фінансування дострокового увімкнення немає», – каже він.
Також експерт припускає, що запропоновані урядом заходи економії можуть призвести до того, що взимку батареї в оселях українців будуть ледве теплими, те саме – і з гарячою водою. Адже навіть за минулорічного ліміту теплопостачання в багатьох оселях було прохолодно, а ґрунтовної модернізації систем опалювання за цей час не відбулося.
За даними уряду, в Україні станом на 2 жовтня вже підключено до теплопостачання понад 15 тисяч будинків у 16 регіонах.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Європейський Союз готовий прийняти Україну і зі свого боку робить все, щоб Угода про асоціацію була підписана вже цього листопада на саміті у Вільнюсі. Про це на зустрічі в Центрі Вудро Вільсона у Вашингтоні сказала верховний представник із закордонних справ і політики безпеки Євросоюзу Кетрін Ештон:
«Україна має потенціал мати чудові відносини з Європейським Союзом, які безумовно принесуть і їй і нам великі економічні вигоди. Це насправді дорога з двостороннім рухом. Ми на тому етапі, коли опрацьовуємо останні штрихи угоди, щоб представити її на саміті у Вільнюсі».
Однак, від своїх вимог до України, які європейські політики озвучують вже не один рік, ЄС відступати не збирається.
«Одне з питань, яке Україна повинна вирішити, це те, що ми називаємо вибірковим правосуддям, яке у свій час призвело до ув’язнення Юлії Тимошенко. Насправді ми маємо проблему з правозастосуванням. Якщо процедура є хибною, це так чи інакше може призвести до винесення хибних вироків – це так просто. Ми дуже занепокоєні ситуацією з Тимошенко, а також іншими, які постраждали від вибіркового правосуддя».Те ж саме занепокоєння в інтерв’ю «Голосу Америки» висловив і колишній кандидат у президенти США, сенатор-республіканець Джон Маккейн, наголосивши, що її справа повинна бути вирішена негайно:
«Пані Тимошенко повинна бути звільнена. Лише тоді відкриється чіткий шлях співпраці та членства України у ЄС. Але в Україні є проблеми з правами людини і вони повинні бути вирішені. Ми не просимо, щоб Україна стала ідеальною демократією, ми лише просимо, щоб Україна поважала права людини. Вони зробили величезний поступ, але чимало роботи ще попереду. І один з необхідних кроків на цьому шляху - звільнення Юлії Тимошенко».
Пані Тимошенко повинна бути звільнена. Лише тоді відкриється чіткий шлях співпраці та членства України у ЄС
Впливовий сенатор-республіканець згадав і про зовнішній чинник, який стоїть на заваді приєднання України до ЄС - тиск Росії:
«На весь регіон здійснюється неймовірний тиск. Подивіться навкруги Росії і ви побачите, який тиск росіяни чинять на своїх сусідів. На мою думку будь-який економіст, який взагалі ніякого відношення до політики не має, скаже, що всім цим країнам набагато вигідніше бути в Європейському Союзі, ніж у Митному союзі. Мій друг Генрі Кіссінджер свого часу сказав, що Росія з Україною перетворюється у західну потугу, а без України Росія залишається східною державою. Україна - ключовий гравець у цій грі, яка нині ведеться, у виборі шляхів та опрацюванні механізмів впливу на світові події, впливу на світ», - заявив Маккейн.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Київ – Повна заміна строковиків на контрактників не є запорукою успіху реформування українських Збройних Сил. Про це заявив в інтерв’ю Радіо Свобода провідний експерт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець. Таким чином він прокоментував початок 1 жовтня військового призову, який у Міністерстві оборони назвали останнім. На думку експерта, головним чинником реформи армії є передусім нормальне фінансування. Але влада продовжує економити на вояках, плануючи на наступний рік ще менші витрати, ніж цього року.
– На Ваш погляд, ця реформа, яка зараз здійснюється, на думку представників Міністерства оборони – скорочення війська, переведення повністю на контрактну основу…Вона увінчається зрештою успіхом? І цей заявлений останнім призов – він приведе до того, що українські Збройні Сили будуть боєздатними, такими, що відповідають сучасним вимогам?
Щоб усі заплановані заходи із реформування здійснювалися, потрібно виділяти в межах 23 мільярдів гривень щороку
– Коли ми говоримо про реформування українського війська, то за всю історію незалежної України її армія переживала щонайменше дві шестирічні програми реформ. І вони завершилися поразкою. Нині говоримо про те, що ухвалена третя програма – до 2017 року. І питання переходу на контрактну службу і відмову від призову є лише одним із компонентів цієї реформи. Слід розуміти, що заміна строковиків на контрактників напряму не пов’язана із суттєвим підвищенням боєздатності. Бо, якщо ці люди житимуть у поганих умовах і не навчатимуться, то всі вони розірвуть контракти через три роки і фактично ніякого просування вперед не буде. Головне питання – державний бюджет наступного року. На сьогодні бюджет українського війська становить у межах 15 мільярдів гривень. Щоб усі заплановані заходи із реформування здійснювалися, потрібно виділяти в межах 23 мільярдів гривень щороку як мінімум. Але той проект держбюджету, який внесли на розгляд парламенту, передбачає отримання наступного року українською армією 14 мільярдів гривень. Тобто, навіть менше, ніж цього року.
– Чи праві ті скептики, котрі стверджують, що з таким фінансуванням українського війська, з такими скороченнями тощо, зрештою не просто не буде боєздатної української армії, а взагалі втратиться шанс на її існування. Чи це – занадто категоричні оцінки?
– Такі розмови лунають достатньо регулярно, але з іншого боку армія існує. І ми бачили приклади попередніх щонайменше двох років, коли вдалося збільшити фінансування і коли оборонна промисловість та армія почали працювати в альянсі й відбувся суттєвий ривок уперед із точки зору переоснащення і модернізації. Українську армію зруйнувати неможливо. Власне, як і дух українського народу. Думаю, що попри всі ці негаразди армія залишиться. Я просто сподіваюсь, що люди, які стоять на верхівці владної піраміди, все-таки усвідомлять, що не можна фінансувати армію за залишковим принципом. На жаль, усе поки що відбувається саме так.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Чимало світових видань наголошують, що на наслідки саміту «Східного партнерства» ЄС в листопаді у Вільнюсі вплине, насамперед, те, що «Україна, з її майже 50 мільйонним населенням, визначить, хто переможе у цьому головному геополітичному протистоянні в Східній Європі з часу падіння залізної завіси – Європа чи Росія». Оглядачі також зауважують, що «все сильніше чути в Європі голоси на підтримку угоди з Україною, не дивлячись на те, що режим Януковича ще далекий до європейських стандартів». Разом з тим, одна з речниць президента України, його колишній радник, заявила, що її патрон змилостивиться над Тимошенко лише після підписання угоди з ЄС у Вільнюсі.
Польська Gazeta Wyborcza інформує, що депутат Партії регіонів у Верховній Раді і колишній радник президента Януковича Ганна Герман заявила у ніч на вівторок на одному з українських телеканалів, що президент ухвалить рішення у справі Юлії Тимошенко «з високості свого милосердя», відразу ж після підписання угоди про асоціацію з ЄС. Герман наголосила також, що президент ухвалить це рішення «не під тиском держав і політиків та не з причин погроз», а з мотивів свого милосердя, своїх християнських переконань, їхньої суті. Хоча, як зауважує польське видання, рішення про підписання чи непідписання угоди з Україною ЄС може ухвалити вже 21 жовтня. Газета також нагадує, що сам Віктор Янукович пообіцяв минулого тижня в ООН, що ухвалить рішення щодо Тимошенко до 21 жовтня, посилаючись на наслідки місії Європарламенту під орудою Квасневського-Кокса.
Аналітики Reuters у своєму розлогому аналізі щодо шансів України на асоційоване членство та зону вільної торгівлі з ЄС вже до кінця 2013 року пишуть, що велике питання – «Україна», від якого залежить успішність зусиль ЄС у сусідів на Сході Європи, збільшує шанси на успіх і зближення цієї держави з Європою вже в наступному місяці. Хоча видання наводить думки неназваних офіційних чільників ЄС, котрі вже сумніваються в ухваленні рішення щодо України якраз 21 жовтня, на саміті міністрів закордонних справ ЄС. Вони також не впевнені, кажуть аналітики Reuters, що рішення буде ухвалене 18 листопада – за 10 днів до початку саміту. «Якщо ви запитуєте мене з приводу цього, то я думаю , що питання буде відкладатися, на крайній випадок, аж впритул до наближення дня саміту», – сказав виданню чільник ЄС, який бере участь у переговорах. На запитання, чи може Юлія Тимошенко ще перебувати в ув’язненні на день саміту 29 листопада у Вільнюсі, коли Київ повинен підписати угоду, двоє переговорників ЄС визнали, що і таке може мати місце. «Вона може бути у в’язниці ще й на початку грудня», – сказав Reuters один із цих чільників ЄС, котрий натякнув на компроміс, що дасть можливість Тимошенко залишити Україну невдовзі після саміту ЄС у Вільнюсі.
Чеське видання Respekt вважає, що «все вирішить Україна», маючи на увазі наслідки протистояння між Європою і Росією в Східній Європі. «Хто переможе у цьому головному геополітичному протистоянні в Східній Європі з часів падіння залізної завіси – Європа чи Росія, визначить не доля таких малих гравців, як Молдова чи Вірменія, а майбутнє України з майже 50 мільйонним населенням», – йдеться в аналізі чеського часопису. Тут також наголошено: «І чим далі, тим сильніше чути голоси на підтримку угоди з Україною, які лунають у Європі. Не дивлячись на те, що режиму президента Януковича до європейських стандартів ще дуже далеко». Видання з Праги резюмує: «якщо підписання угоди між Україною і ЄС у листопаді відбудеться, це буде значна перемога європейської політики».
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Центральні медіа країни та інтернет простір вибухнули останніми днями після того, як ФІФА покарало Україну за прояви расизму на трибунах під час футбольних матчів. Дехто називає покарання несправедливо жорстким, інші звинувачють ФІФА у необ’єктивності, треті погоджуються що расизм на стадіонах в Україні - типове явище.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
У Нью-Йорку завершився перший тиждень роботи Генеральної Асамблеї ООН. На порядку денному цьогорічного форуму домінували два питання - ядерна програма Ірану і ситуація у Сирії. У вирішенні обох питань експерти констатують прогрес. Новий лідер Ірану Хасан Рогані здивував світ відкритістю і бажанням шукати комроміс щодо дерної програми його країни. Рогані та Обама навіть поспілкувалися з цього приводу. Хоч розмова відбулася не віч-на-віч а по телефону, це було перше спілкування між лідерами Ірану та США за 34 роки.
Так само по Сирії, Рада Безпеки ООН вперше спромоглася прийняти узгоджену резолюцію. Це сталося у п’ятницю ввечері. Хоч документ не містить погрози військового удару по Сирії, але передбачає наслідки з боку ООН, якщо Асад не виконає обіцянки позбутися хімічної зброї.Втім чимало критиків, зауважують, що ООН знадобилося занадто багато часу щоб почати реагувати на світові проблеми і загалом роль ООН у світових процесах є сьогодні малоефективною.
У зв’язку з цим у рамках рубрики Тема Тижня ми запитали, Чи може ООН залишатися міжнародним органом для вирішення світових конфліктів?
72 відсотки з тих, хто проголосував на нашій веб-сторінці вважають що ООН може бути ефективним миротворцем. 25 відсотків з цим не згодні, і 3 відсотки не визначилися.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Київ – Молочна галузь економіки є найбільш чутливою до змін, які може принести угода про асоціацію України з ЄС, вважають експерти та частина провладних депутатів. Вони припускають, що в цей сектор прийдуть як інвестиції, так і нові, більш жорсткі стандарти якості, а також конкуренція з європейськими виробниками. Проте і великі українські молочні компанії, й селянські господарства, які тримають по кілька корів, ставляться до перспектив євроінтеграції з оптимізмом. Тим часом в Мінагрополітики в контексті можливої асоціації з ЄС заявляють, що держава вже зараз допомагає молочній галузі виходити на нові закордонні ринки збуту.
Найчастіше корови на селянських подвір’ях є збитковими, вважає жителька села Городське на Житомирщині Валентина Кравченко . Вона тримає двох корів уже півтора десятиліття – заради екологічно чистих молокопродуктів. Це єдина вигода від корів, сказала у коментарі Радіо Свобода пані Валентина.
Чи ми здаємо за закупівельними цінами молоко державі, чи самі реалізуємо на ринку – це є невигідним, і я не знаю, чому так. Вигідніше купувати магазинне молоко, яке роблять з порошків«І ми, й діти та онуки їмо натуральне молоко, сир та сметану. Але все інше дуже складно. Витрати є вищими за доходи. Чи ми здаємо за закупівельними цінами молоко державі, чи самі реалізуємо на ринку – це є невигідним, і я не знаю, чому так. Вигідніше купувати магазинне молоко, яке роблять з порошків», – каже селянка.
Валентина Кравченко чула про те, що в разі підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС, зростуть стандарти якості для молока і для великих, і для селянських господарств. Вона сподівається, що в разі державної підтримки реформування молочної галузі селяни в підсумку виграють.
«Якщо й ціни на селі будуть відповідати європейським нормам, то селяни робитимуть все для того, щоб якість молока теж була європейською. Все залежить від того, яким боком повернеться до селян держава. Зараз ті, що мають три корови, мають змогу купити доїльний апарат і отримати компенсацію його вартості. Однак як це все реально зробити – ми не знаємо», – зізнається жителька села Городське.
Україна взяла тайм-аут для запровадження молочних стандартів ЄС – регіонал
Саме малі господарства з кількома коровами найгостріше відчують зміни в разі підписання Асоціації з ЄС, прогнозує член аграрного комітету Верховної Ради регіонал Григорій Смітюх .
Україна взяла на кілька років тайм-аут для запровадження європейських стандартів у молочному господарстві. Але це може стати великою проблемою майбутнього«Традиційно склалося, що дві третини молока в Україні виробляють приватні селянські господарства. І нині якість молока в них є неконтрольованою, а за міжнародними нормами – неприпустимою для продажу та виробництва молокопродуктів. Україна взяла на кілька років тайм-аут для запровадження європейських стандартів у молочному господарстві. Але це може стати великою проблемою майбутнього», – вважає депутат.
За словами Григорія Смітюха, виробництво якісного молока потребує сучасних доїльних апаратів та іншого дорогого обладнання, і селяни можуть отримати доступ до цих технологій лише завдяки кооперації та допомозі компаній, які переробляють молоко. Однак попри ці труднощі депутат очікує, що з приходом європейських інвесторів Україна може відродити молочну галузь: власні пасовища та корми дозволяють державі збільшити поголів’я у сім-десять разів.
Великі виробники молока не бояться можливої угоди з ЄС, і бачать в ній лише позитив. Таку думку Радіо Свобода висловив керівник підприємства «Бучачагрохлібпром» Петро Ґадз , який має і ріллю, і молочне поголів’я.
Буде асоціація з ЄС – може ми й самі якісь виробництва у Польщі купимо, чи в Німеччині прихопимо«Чим скоріше ми вступимо до асоціації – тим більше матимемо. Це і можливість модернізуватися, і нові ринки, й нові технології та нове життя. Ми й самі собі непогані інвестори – пояснює Петро Ґадз. – Буде асоціація з ЄС – може ми й самі якісь виробництва у Польщі купимо, чи в Німеччині прихопимо…».
ЄС простимулює український молочний сектор, але не одразу?
Про те, що асоціація з ЄС допоможе галузі швидше розвиватися, говорить і експерт консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник . Але на її думку, це відбудеться не в короткостроковій перспективі. Одним із підводних каменів у цих змінах може стати те, що собівартість українського молока у великих українських господарствах є навіть вищою, ніж у частині країн ЄС, прогнозує Марія Колесник. На її думку, витримають ціновий стрес ті виробники, які готові модернізуватися.
Якщо зростатиме конкуренція, то ціна молока на українському ринку дещо знизиться
«Якщо зростатиме конкуренція, то ціна молока на українському ринку дещо знизиться. Водночас поліпшення інвестиційного клімату, яке відбудеться в разі підписання угоди з Євросоюзом, допоможе галузі залучити додаткові кошти. Прийдуть великі міжнародні команії. Зросте виробництво молока, але це буде не одразу. Проте в середньостроковій перспективі можна говорити про те, що вже Україна постачатиме своє молоко та продукти з нього до Європи», підсумовує Марина Колесник.
За державною статистикою, Україна виробляє 11 тисяч тонн молока на рік, тоді як 20 років тому цей обсяг перевищував 20 тисяч. Нині українець в середньому споживає трохи більше, ніж півлітра молока на день, і в чистому вигляді, й у молокопродуктах. Марія Колесник очікує, що після угоди з ЄС споживання молочної продукції суттєво зросте, в тому числі й за рахунок закордонної продукції.
Повністю «вільної торгівлі» молоком не буде – експерт
Інший експерт, директор українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа очікує, що український молочний ринок зміниться незначно, бо мита й дотації на цю продукцію залишаться.
«Щодо молочної галузі – угода є дуже стриманою, і зміни відбуватимуться повільно. Україна не скасовує ввізні мита на молочну продукцію, а лише зменшує їх з 10 до 7 %, а згодом – і до менших ставок. ЄС теж побоюється української конкуренції та зберігає дотації на своє молоко. Тобто угода означатиме не вільну торгівлю, а лише певну її лібералізацію», – прогнозує Володимир Лапа.
Більшість фахівців говорять про те, що споживачі молочної продукції від асоціації з ЄС однозначно виграють. Тоді як молочний бізнес побачить вигоду лише в разі, якщо виявить гнучкість у нових умовах, і якщо держава сприятиме цьому.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Київ – 30 вересня в Україні – День усиновлення. Про те як часто українці усиновлюють дітей, які залишилися без батьківської опіки та навіщо потрібні іноземцям сироти з України Радіо Свобода розповів уповноважений президента з прав дитини Юрій Павленко .
– Пане Юріє, Ви раніше заявляли, що в Україні зараз певний бум усиновлення. Є якісь чинники, крім особистісних, які спонукають українців брати дітей в родини?
– Усиновлення – це такий процес, що є виключно ставленням батьків і бажанням дитини, тому основний чинник це особистісний, який призводить до об’єднання дитини і батьків в єдину родину.
– Неодноразово лунала ініціатива, і від Вас зокрема, про перепрофілювання дитячих будинків. Наскільки держава готова зараз до повної зміни структури інтернатів?
– В сьогоднішній день насамперед хочеться привітати усіх усиновителів, бітьків-вихователів, прийомних батьків з Днем усиновлення, побажати добра й злагоди в їхніх родинах!
Основне, що призводить до реформи – зміни профілю інтернату – це коли всі діти – вихованці цього закладу, вже починають виховуватися в сім’ї
Мушу сказати, що реформа інтернатних закладів триває, вона відбувається з урахуванням інтересів кожної дитини. Сьогодні ми маємо приклади реформування інтернатних закладів практично в кожному регіоні України. Основне, що призводить до реформи – зміни профілю інтернату – це коли всі діти – вихованці цього закладу, вже починають виховуватися в сім’ї. Тому ця реформа проходить спокійно.
– Пане Юріє, це дуже важливо, щоб діти жили в сім’ях, але є ще й така ініціатива від Комуністичної партії і ВО «Свобода» заборонити усиновлення українських сиріт іноземцями. Як Ви до цього ставитесь?
Не батьки шукають дитину, а під дитину підбираються ті батьки, які можуть гарантувати найкращий розвиток для конкретної дитини
– Насамперед хочу сказати, що усиновлення – це право дитини мати маму і тата, зростати в родині. Для держави усиновлення – це обов’язок гарантувати кожній дитині виховання в сім’ї, в першу чергу, звичайно, на батьківщині. Але, якщо немає бітьків-усиновителів на батьківщині, які хочуть усиновити цю конкретну дитину, то ми не маємо права позбавляти дитину родини, навіть, якщо ця родина з іншої країни. Для батьків же усиновлення – це не їхнє право, а можливість реалізувати свій батьківський потенціал. Тому і вся система усиновлення в Україні сьогодні побудована від інтересів дитини: не батьки шукають дитину, а під дитину підбираються ті батьки, які можуть гарантувати найкращий розвиток для конкретної дитини.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Американці спілкуються з владою на рівних
Відкритість американської влади перед суспільством вразила учасників делегації з Івано-Франківська, які відвідують місто Арлінгтон у штаті Вірджинія
Про це "Голосу Америки" розповіла Олександра Федорук, президент Асоціації міст-побратимів Івано-Франківська та Арлінгтона, штат Вірджинія.
"Кожен громадянин американського суспільства відчуває, що обрана ним людина представляє його голос на різних рівнях влади. Громадяни на рівних спілкуються зі своїми представниками і мають вплив на них", зазначила Олександра Федорук.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Українцям і далі відмовляють у праві знати
Кожен має право отримати інформацію, який він у черзі на квартиру, який радіаційний фон у його мікрорайоні, або що за споруду будують у його дворі. Завдяки закону, журналістам уже вдалося отримати доступ до деяких раніше закритих даних – скажімо, до генеральних планів українських міст.
Проте як відзначають правозахисники, попри позитивні прецеденти, значної еволюції в доступі до публічної інформації в Україні наразі не спостерігається. Українцям і далі відмовляють у праві знати. Особливо ж це стосується найбільш чутливих тем – наприклад, Межигір’я; взагалі тем, де зачеплені майнові інтереси можновладців.
Що стосується квартир, грошей, декларацій – все це залишається за високим парканом чиновників
"Що стосується квартир, грошей, декларацій – все це залишається за високим парканом чиновників. І ті цеглинки, які звичайні громадяни намагаються забрати, щоб зменшити цю стіну між громадянами і чиновниками завдяки закону про доступ до публічної інформації, ще недосконала. Тобто стіна ще стоїть. А деякі депутати вносять ще додаткові законопроекти, щоб ще одну стіну побудувати і ще там собаку поставити, яка б гавкала і відлякувала громадян, щоб вони взагалі нічого не запитували про інформацію", - говорить Сергій Андрушко, тележурналіст, співавтор документального фільму "Відкритий доступ".
Корупціонери не можуть ігнорувати тиск ЗМІ
"Є така структура, як Укрзалізниця, до якої ми звернулися, аби з’ясувати, чи використовуються – бо ми повернулися до іменних квитків – чи використовується ця інформація, чи є запити з боку СБУ та МВС до Укрзалізниці з проханням надати ту чи ту персональну інформацію; яким чином вона збирається, обробляється і яка мета, власне, цього. На превеликий жаль, відповідь від трьох залізниць ми не отримали – від Донецької, Львівської та Одеської взагалі нема відповідей. А решта нам відповіли, що це взагалі не належить до суспільно важливої інформації. Перепрошую!", - зазначає журналіст Центру громадських свобод Марія Томак.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
У Лос-Анджелесі активісти розгорнули кампанію покликану спонукати законодавців у Вашингтоні повернути громадянам Сполучених Штатів право спонсорувати отримання дозволу на постійне проживання у США для родичів та дорослих дітей.
Активіст Нейтен Лов, разом з іншими небайдужими, зранку обходить мешканців району, заселеного переважно вихідцями з краї
Использованы материалы:
Москва – Дедалі критичніше у Білокам’яній оцінюють перспективи російсько-української інформаційної війни. Із російського боку лунають заяви, що Україна, якщо і не виграє, то має більш привабливий вигляд. Екс-віце-прем'єр і колишній глава Держкоммайна Росії Альфред Кох на своїй сторінці в мережі «Фейсбук» досить різко висловився щодо політики російської влади. Інші експерти вважають, що асоційоване членство України в ЄС істотно змінить подальші відносини між Києвом і Москвою.
Російська влада так лякає Україну економічною катастрофою при підписанні договору про асоціацію, що стає очевидним: ніякої катастрофи не буде, пише колишній російський урядовець Альфред Кох . Раніше радник російського президента Сергій Глазьєв заявив, що у разі підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом, Україна перестане бути для Росії стратегічним партнером і фактично втратить статус суб'єкта міжнародного права.
Альфред Кох натомість вважає, що погрозами Україну, яка зробила свій вибір на користь Європи, не втримати. Втім, на думку головного редактора журналу «Росія в глобальній політиці» Федора Лук'янова , обидві сторони вже змирилися зі станом речей.
Риторика Росії поступово вщухає. У тому сенсі, що Росія практично визнала неминучість, що Україна підпише угоду про зону вільної торгівлі з ЄС«Якраз риторика Росії поступово вщухає. У тому сенсі, що Росія практично визнала неминучість, що Україна підпише угоду про поглиблену зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Власне те, про що зараз йдеться, зводиться приблизно до одного - модель торгових відносин буде інша. Тобто ніяких преференцій торгових, ніяких нульових тарифів, мит Україні більше не буде пропонуватися», – каже Федір Лук’янов.
Прибалтійські держави не пошкодували
Альфред Кох, який колись був в російській владі, нагадує, що коли балтійські країни на початку 1990-х відійшли від Росії, їм теж робили подібні натяки. Але, опинившись в Євросоюзі, вони жодного разу про це не пошкодували. Схожу думку висловлює і політолог Олексій Макаркін . Він впевнений, що чим більше Росія намагається утримати Україну біля себе, тим швидше Україна буде рухатися від Росії.
Українські підприємці, дивлячись на такі кроки, переконуються, що від Росії варто триматися на відстані«Ми вирішили вдарити по українських підприємцях. Ми хочемо їх максимально залякати, що все завалиться, що ми перекриємо кордони митні. Ось вже зараз ми не пускаємо сюди український шоколад. Хоча інші країни СНД нічого в ньому страшного не виявили. Інше питання, якою буде реальна реакція. І вона абсолютно зворотна. Українські підприємці, дивлячись на такі кроки, переконуються, що від Росії варто триматися на відстані», – зазначає Олексій Макаркін.
Сергій Глазьєв, який останнім часом є основним виразником російської владної думки, вже заявляв, що підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС суперечить планам Києва отримати статус спостерігача при Євразійському економічному союзі. Пізніше він доводив, що в результаті підписання угоди про асоціацію з ЄС дефолт України буде неминучим, а витрати на подолання його наслідків сягнуть 35 мільярдів євро. Але, на думку експертів, такі негативні прогнози свідчать лише про образу Кремля на те, що Україна обрала інший шлях.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Впливові світові засоби інформації наголошують, що «Захід повинен не дозволити Росії приневолювати сусідів», включно з Україною. Відомі аналітики наголошують, що Володимир Путін надає втягуванню України, Вірменії, Молдови, Грузії, Азербайджану в Митний союз під егідою Москви набагато більшої ваги, аніж проблемі Сирії. Тоді як, зауважують відомі експерти у Вашингтоні, адміністрація Обами більше переймається Близьким Сходом і мало уваги звертає на наростаючий тиск Росії на її сусідів. Чи будуть США протистояти цим потугам Кремля, запитують аналітики на сторінках західних видань. Газети також вважають, що ситуативний союз Києва та Мінська щодо євроінтеграції України не вплине на позицію Росії.
Лондонська Financial Times закликає Захід «не дозволити Росії приневолювати сусідів», включно з Україною. Газета пише, що, разом із активною підтримкою кривавого режиму Асада в Сирії, Володимир Путін прагне примусити «Україну, Молдову та Вірменію приєднатися до Митного союзу з Росією». Основні засоби тиску з боку Москви на ці держави – це торгові обмеження і загрози економічної блокади та енергетичний тиск Росії, зауважує британська газета. Видання також попереджає Брюссель про можливість втрати України для Європи, у разі непідписання у Вільнюсі в листопаді угоди про асоціацію між ЄС та Києвом. «Якщо Україна бажає до Європи, а не до пострадянського клубу Путіна, – пише газета з Лондона, – то ЄС повинен створити механізми, щоб утримати її на шляху реформ, тому Брюссель мусить привести саму Україну під свої двері».
Карл Ґершман, президент відомого американського фонду на підтримку демократії, National Endowment for Democracy, пише на сторінках The Washington Post , що «колишні радянські республіки протистоять Росії у своїх намірах євроінтеграції», та запитує: «А що ж США? Чи будуть вони…», мовляв, протистояти цим потугам Кремля в регіоні. Маючи на увазі поки що слабку увагу адміністрації Обами до подій у Східній Європі, коли Путін навпаки більше приділяє уваги тому, щоб примусити Україну, Вірменію, Молдову до вступу в Митний союз під егідою Росії і завадити їм «євроінтегруватися» на Захід, аніж, навіть, проблемам Сирії. Вашингтон має розглядати угоди про асоціацію з ЄС цих країн Східної Європи як «відправну точку, яка дає більше можливостей для реформ та більше справжньої демократії», – резюмує Карл Ґершман. Президент National Endowment for Democracy також зазначає, що «можливості США для допомоги названим країнам – великі, і що існують важливі способи, якими США могли б посприяти тут».
Московська «Независимая газета» інформує, що «Білорусь стала ситуативним союзником України на переговорах із Росією. Білоруський прем’єр-міністр Михайло М’яснікович на засіданні Вищої євразійської економічної ради в Астані підіграв своєму українському колезі Миколі Азарову. Він відзначив, що угода про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС, котру збирається підписати Київ, не матиме негативного впливу на торговельно-економічні стосунки України з членами Митного союзу. Глави урядів домовилися навіть продовжити розмову 7-8 жовтня в Мінську. Газета не виключає, що таким чином Мінськ «намагається владнати свої проблеми з Росією». Хоча експерти, яких цитує газета з Москви, вважають, що така позиція Мінська навряд чи може вплинути на думку Москви. «Якщо казати про вплив, – зауважують експерти, – то набагато більше значення матиме те, яке рішення ухвалить Єврокомісія».
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Справжньою сенсацією другого дня сесії Генеральної Асамблеї ООН став виступ президента Грузії Михайла Саакашвілі. Всього за кілька днів до завершення власних повноважень, грузинський лідер з трибуни ООН жорстко розкритикував Росію та її зовнішню політику. Ось уривок з його виступу:
«У тої час як я зараз говорю, Східноєвропейські країни, які намагаються приєднатися до Європейської родини вільних та демократичних націй, знаходяться під постійним тиском та погрозами. Вірменію загнали у кут, змусивши підписати договір з Митним Союзом, що не є в інтересах цієї нації чи регіону. Молдова опинилася в блокаді. Україна знаходиться під постійними атаками. Азербайджан перебуває під надзвичайним тиском, а Грузія окупована. Чому?
5 років після війни Росії та ГрузіїТому що імперія намагається відновити свої колишні кордони. «Кордони» власне не правильне слово, оскільки імперія – будь це Російська імперія, Радянський Союз, Російська федерація чи Євразійський Союз – ніколи не мали кордонів. Вони мали околиці. Я прийшов до вас, щоб говорити від імені цих околиць.
На відміну від інших народів, Російська федерація не зацікавлена мати стабільні держави на своїх кордонах. Сусідні країни в стані постійної нестабільності – ось чого добивається Кремль. Він відкидає саму ідею сильних урядів в Грузії, Україні чи Молдові, навіть якщо вони намагаються бути дружніми до їхніх інтересів.
Ви думаєте, що поразка у виборах сил, які стояли на чолі Помаранчевої революції, сприятиме тому, що Кремль буде більш приязним до цієї країни? Навпаки. Я вчора говорив з моїм колегою Віктором Януковичем. Його уряд знаходиться під постійною атакою та тиском з боку Росії. Це відбувається напередодні Європейського саміту в Вільнюсі. А тепер російські офіційні особи відверто говорять про розчленування цієї нації. Чому?
На відміну від інших народів, Російська федерація не зацікавлена мати стабільні держави на своїх кордонах. Сусідні країни в стані постійної нестабільності – ось чого добивається Кремль.
Тому що сучасне керівництво Росії добре знає – як тільки сильні інституції будуть побудовані в Україні, Грузії, Молдові та інших країнах, там з’являться дієві держави, які віддзеркалюють та виконують волю свого народу, а саме – бути повністю незалежними та рухатися в бік Європи».
Російська делегація, не чекаючи закінчення промови Саакашвілі, залишила залу, аби продемонструвати свою незгоду з позицією грузинського лідера. Пізніше постійний представник РФ при ООН Віталій Чуркин назвав виступ Саакашвілі «божевільними вимислами, що носять не лише антиросійський, а русофобський та антиправославний характер».
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Європейська преса інтенсивно обговорює проблему майбутньої євроінтеграції України і перспективу укладення Брюсселем угоди про асоціацію з Україною на листопадовому саміті «Східного партнерства» ЄС у Вільнюсі. Офіційні чинники у Брюсселі дякують главі Кремля Володимиру Путіну, що допоміг своїм тиском на сусідів – Україну, Молдову, Вірменію – визначитися Євросоюзові у «деяких аспектах» посилення впливу на Сході. Газети у Європі також відзначили, що зустріч минулого тижня російського олігарха Володимира Євтушенкова з українським президентом Януковичем, де Євтушенков намагався від імені Путіна відмовити українського главу від євроінтеграції, як виглядає, завершилася невдачею. Чимало видань цитують одного з членів місії Європарламенту в Україні Пата Кокса, який сказав, що є кілька варіантів розв’язання проблеми Тимошенко.
Лондонська Financial Times наголошує, що «ЄС посилює опікування Україною з метою збільшення свого випливу на Сході». Мета Євросоюзу, як зауважує газета, полягає у зміцненні тісніших зв’язків з Україною через підписання угоди з нею про асоціацію у Вільнюсі в листопаді, на що впливає наростання протистояння між Брюсселем і Москвою з цієї проблеми. Про це свідчать і наслідки зустрічі на початку цього тижня в ООН вищих посадовців ЄС – Жозе Мануеля Баррозу і Германа Ван Ромпея – з президентом України Віктором Януковичем. Учасники зустрічі не лише констатували «конкретний поступ» України на шляху до угоди про асоціацію, але й погодилися, що Україна буде мати певні пільги у вигляді лібералізації торгівлі з ЄС відразу ж після підписання угоди в листопаді у Вільнюсі. Тепер главу України, як він сказав в ООН, хвилює компроміс, який може привести до звільнення Юлії Тимошенко для лікування в Німеччині, «але не у формальному її оправданні», наголошує британська газета. Наростання тиску Росії на членів «Східного партнерства» ЄС змусило Брюссель активізуватися, і там дякують Путіну. Газета цитує одного з чільних посадовців ЄС, який зазначив: «У деяких аспектах російський тиск допоміг нам». Хоча як, наприклад, наголосив британський міністр у справах Європи Девід Лідінґтон, «Велика Британія ще не вирішила, як буде голосувати щодо асоціації ЄС з Україною», бо він вважає, що оцінка Лондона «буде базуватися на об’єктивному аналізі того, чи дійсно зроблені у Києві зміни відповідають справжньому виконанню своїх зобов’язань».
Польська Gazeta Wyborcza інформує, з посиланнями на депутата Партії регіонів Інну Богословську, яка сказала цього тижня, що Юлія Тимошенко не буде виправдана стосовно рішення суду за наслідками підписання газової угоди з Росією у 2009 році, а лише буде відправлена на лікування за кордон, унаслідок внесення парламентом зміни до закону, яка дає можливість таке здійснити стосовно Тимошенко. Газета також доходить висновку, що посилення антиукраїнської пропаганди російськими ЗМІ останніми днями може свідчити, що негласна місія від Путіна до президента України Віктора Януковича в особі російського олігарха Володимира Євтушенкова не мала успіху. Як нагадує газета з Варшави, Євтушенков, який «заспокоював» Януковича у себе на Алтаї від поразки на президентських виборах у 2004 році, має тісні дружні контакти з нинішнім українським президентом і намагався минулого тижня переконати свого донецького друга від імені Володимира Путіна відмовитися від намірів України підписати угоду про асоціацію з ЄС. Але подальші кроки президента України в Ялті і в ООН показали, що він вирішив вибрати курс на євроінтеграцію для України. Газета також наголошує, що великий вплив на Януковича має український олігарх Рінат Ахметов, котрий є твердим прихильником євроінтеграції. Тут також відзначають, що Партія регіонів вирішила позбавити мандата одного зі своїх депутатів, котрий, окрім нечесних оборудок на виборах, співпрацював з російськими спецслужбами. Також газета інформує, що зі Служби безпеки України звільнили 14 чільних офіцерів, які нібито близько співпрацювали з Росією.
Один із членів спеціальної комісії Європарламенту в справі України, колишній його глава, Пат Кокс, заявив українському телеканалові «TВi», як інформує Gazeta Wyborcza , що є «кілька варіантів розв’язання проблеми Юлії Тимошенко». Він також повідомив, що сама Тимошенко підтвердила йому з Кваснєвським, що «бажала би лікуватися за кордоном». Кокс відмовився сказати тут про деталі їхньої доповіді Європарламенту, яка, як виглядає, перенесена з 15 жовтня на 15 листопада (за інформацією комісії Європарламенту з закордонних справ від середи). Європарламент має ухвалити після цього, 18 листопада, рішення про підписання угоди про асоціацію з Україною. Про це також написав євродепутат від Польщі Павел Залевський у своєму Facebook.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Поліпшити діловий клімат між Україною і Європою неможливо без приборкання корупції в Україні. У цьому переконаний менеджер та один з ініціаторів Ділової ради ЄС-Україна ( The EU-Ukraine Business Council ) Ростислав Демчук. Ця організація, створена кілька років тому за участі колишнього посла України при ЄС, а нині банкіра Романа Шпека, має на меті сприяти діловим контактам між українськими і європейськими підприємцями.
– І в Україні, і Росії, на думку дослідників, панує олігархічна модель економіки, де влада і великий бізнес тісно пов’язані. Як це, на Вашу думку, впливає на ділові контакти між Україною, зокрема, і Європою?
– Це впливає дуже негативно у зв’язку з тим, що великі компанії фактично стали монополістами на ринку України, як західні компанії, так і українські компанії. Таким чином вони, фактично, знищили середній і малий бізнес в Україні і тому йому досить тяжко розвиватися. Одна з цілей нашої організації, нашої Ради – залучити якнайбільше інвесторів в українську економіку, але не лише в сектор великого бізнесу, але також малого і середнього. І що ми спостерігаємо за останні кілька років, зокрема за останній рік, це те, що фактично інвестори, яких ми запросили в Україну, і яким ми пробили дорогу на український ринок, фактично майже всі вимелись. Кілька останніх компаній, які були пов’язані з фармацевтичним бізнесом, квітковим бізнесом, нещодавно вже повернулися назад до Нідерландів та Брюсселя. Для нас це дуже негативний симптом. Зате інші, досить великі компанії звертаються до нас із проханням, скажімо, знайти, так би мовити, напівубиті підприємства в Європі, які можна було б за копійки скупити, а потім перепродати, чи їх відновити. Таким чином, це модель виведення капіталу представників великого бізнесу із України. І тому я вважаю, що це для української економіки є досить шкідливою тенденцією.
– Великий бізнес не тільки виводить гроші з України, про що Ви щойно згадували, але й деякі представники великого бізнесу самі переїжджають до Європи. Це, зокрема, стосується Валерія Хорошковського, колишнього українського урядовця, одного з найбагатших бізнесменів країни, який тривалий час вже живе в Монако. Він продав в Україні один зі своїх головних активів, телеканал «Інтер». Хорошковський це називає закордонною відпусткою, але є підозри, що це вимушений вибір. Іще один український мільярдер Ігор Коломойський переважно живе у Швейцарії і буквально цього тижня він спростував чутки про те, що продаватиме свій медійний актив, телеканал «1+1». Як Ви оцінюєте це?
Чимало українських олігархів намагається усіма силами пробитися до парламенту, щоб дістати імунітет для свого бізнесу– Ми бачимо, що чимало українських олігархів намагається усіма силами пробитися до парламенту, щоб дістати імунітет для свого бізнесу. Ось, скажімо, той самий Коломойський, про якого ви згадували, він не пішов у парламент, зате він створив Європейський єврейський парламент ( Європейська єврейська рада – ред .), який засідає тут, у Брюсселі, щомісяця, де збирається фактично усе ділове лобі з усіх країн світу єврейської національності. Щодо Хорошковського, я не можу прокоментувати. Якщо він міг легко змінити громадянство України на російське громадянство, і відкрити там свій бізнес, працювати в Росії, за певних вже сприятливих обставин він повернувся до України, продовжував бізнес в Україні. Сьогодні для нього склались знову несприятливі обставини, він залишив Україну і приїхав в інше місце. Для нього це не проблема.
– Цікаво, що Ви хочете залучити європейський бізнес в Україну. А той же Валерій Хорошковський говорить, я наведу його цитату з інтерв’ю часопису «Форбс» , що з урахуванням корупційного податку заробити в Європі нині можна навіть більше, ніж в Україні. Чим Вам вдається, якщо не заманити, то загітувати європейців вкладати гроші в Україну?
Всі знають, що Україна одна із найбільш корумпованих країн світу. І це відлякує західних інвесторів– От власне, тепер нам не вдається цього зробити, тому що всі знають, що Україна одна із найбільш корумпованих країн світу. І це відлякує західних інвесторів, зокрема інвесторів середнього бізнесу, тому що вони знають, що їм там не вижити. Останній із прикладів – це (бельгійська) фірма DDD Pharma, яка намагалася вийти на український ринок із своєю дешевою, але якісною фармацевтичною продукцією, однак запит для того, щоб одержати ліцензію для торгівлі або експорту цієї продукції в Україну, носив такі масштаби, що він просто налякав цих людей, аби взагалі мати справу з Україною. Якщо попросили для міністра, одного з представників Міністерства охорони здоров’я годинник за кількасот тисяч доларів в якості презенту...
– Можливо, Ви зможете передати Радіо Свобода більше інформації про це, щоб ми знали, до кого саме інформаційний запит надсилати?
– Ви просто поцікавтесь, хто є одним із найзапекліших колекціонерів годинників з цього міністерства, і вам стане все зрозуміло.
– Тобто це не для міністра?
– Для когось із тих лобістів, які саме пробивають шляхи для західних бізнесменів на український ринок (Радіо Свобода також надіслало запит до бельгійської фірми, чекаємо на відповідь – ред.).
– Скажіть, будь ласка, чи є, на Вашу думку, у Європейського союзу сьогодні дієві важелі для того, щоб поліпшити інвестиційний клімат в Україні, і чи зможе щось в цьому напрямку змінити угода про асоціацію, якщо вона буде підписана у листопаді?
Щоб змінити економічний клімат в Україні, перш за все треба побороти корупцію– Якщо говорити чисто про бізнес, то ця угода формально, теоретично мала б поліпшити ситуацію в плані залучення західних інвестицій в українську економіку. Але практично для того, щоб змінити економічний клімат в Україні, перш за все треба побороти корупцію. А цю гідру досить тяжко побороти.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
У рамках візиту до Нью-Йорку, як повідомляє адміністрація президента, Янукович коротко зустрівся з презиентом США Бараком Обамою. У ширшому форматі президент України провів переговори з керівниками європейських структур - головою Європейської комісії та президентом Європейської ради.
Під час прес-конференції за результатами зустрічі з Жозе Мануелем Баррозу, Віктор Янукович дав зрозуміти, що доля ув’язненої прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко буде вирішена до 21-го жовтня. Саме в цей день зустрічається моніторингова місія ЄС:
«Відоме питання Тимошенко, на що я неодгоразово давав відповіді. Зараз працює місія. Вона дуже важлива».
Янукович ще раз завірив про відданість України шляху інтеграції в Європу та наголосив на важливості моніторингової місії Квасневського-Кокса:
«Може, раніше ми і справляли таке враження, що не бажаємо чогось робити. Сьогодні є спільна точка зору щодо багатьох питань. Якою вона буде, буде тоді коли будуть підводитись підсумки цієї місії і вже ближче до засідання Ради міністрів закордонних справ, яке буде 21-го жовтня. Будемо мати звіт цієї місії перед Європейським парламентом, тоді все стане на свої місця».
Янукович наголосив, що Україна проявила себе як активний та надійний член міжнародного співтовариства
«Україна знову показала, що ми виконуємо свої зобов’язання та слідуємо своїм принципам. Наш «Гетьман Сагайдачний» прямує для виконання цієї місії - Океанський щит. Ми проти того, що було піратство».
Про те, що Україна виконує усі свої міжнародні зобов’язання, зокрема допомагає НАТО боротися з піратами, йшлося і на зустрічі українського президента Віктора Януковича з генеральним секретарем НАТО Андерсом фон Расмуссеном.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Якщо Угода про асоціацію з Європейським Союзом буде підписана, то місцеве сільськогосподарське виробництво подвоїться, і на Україну чекає продовольчий бум. У цьому впевнений президент Американської торгової палати в Україні Хорхе Зукоскі.
"Світло в кінці тунелю» – так називають західні бізнесмені, що працюють в Україні, майбутню Угоду про асоціацію з ЄС. Підписання очікується в листопаді, і президент Американської торгової палати Зукоскі чекає на подію з нетерпінням:
Масові інвестиції – західні і місцеві – прийдуть передовсім у сільське господарство і харчову промисловість"Це блискуча можливість для України – нарешті підписати Угоду про асоціацію і на ділі скористатися європейським вибором. Бо впродовж років незалежності про це точилося багато розмов, робилося багато кроків назустріч Європі. Зараз - вирішальний розділ цієї довгої історії, коли справа нарешті має бути зроблена", - підкреслив Зукоскі.
"Угода відкриє доступ до одного з найбільших ринків у світі. Це буде важко, це буде випробування. Але у кінцевому підсумку це підвищить конкурентоздатність українського і міжнародних бізнесів, які тут працюють, підвищить стандарти якості, забезпечить гарантії того, що продукти і послуги, які ми створюємо тут в Україні, зможуть експортуватися на світові ринки", - переконаний президент Американської торгової палати в Україні.
"Це блискуча можливість для України реально просунутися вперед, посісти належне їй місце в світовій економіці. Це відчує кожен українець, кожен отримає вигоду від того, що країна стане частиною європейського досвіду. Європейський ринок стимулюватиме нове зростання, нові місця праці. Виграють усі - місцевий український бізнес, закордонні компанії, кожен окремий українець", - каже Зукоскі.
У незалежність з Митним союзом вірять 7%Зукоскі впевнений, що з підписанням угоди західних бізнесів в Україні одразу побільшає, а інвестиції зростуть на порядок:
"Я твердо вірю, що так воно і буде. І я передбачаю, що масові інвестиції – західні і місцеві – прийдуть передовсім у сільське господарство і харчову промисловість. Тоді можна буде відносно легко подвоїти виробництво сільськогосподарської продукції. Саме цього бажає президент Янукович, який поставив завдання подвоїти сільськогосподарське виробництво. З доступом до фінансів, до кращого обладнання і вищих стандартів ми легко зможемо цього досягти. Земля тут родюча, і з належним законодавством, доступом до ринків на українське село чекає економічний бум".
Хвилюючою можливістю стане також переробка аграрної сільськогосподарської продукції і виробництво харчів. Місцеві компанії разом з міжнародними фірмами інвестуватимуть в цю сферу набагато більше, щоб додати вартості сирій продукції через її переробку і продаж на європейські ринки:
...нові міжнародні проекти, які стосуються як традиційного газовидобутку, так і видобутку сланцевого газу – просунуться вперед, якщо Україна зможе капіталізувати свій європейський вибір
"Масового притоку інвестицій ми очікуємо також у нафто-газовій сфері. Ми чудово розуміємо, що нові міжнародні проекти, які стосуються як традиційного газовидобутку, так і видобутку сланцевого газу – просунуться вперед, якщо Україна зможе капіталізувати свій європейський вибір. Це привабить мільярди і мільярди доларів інвестицій і дасть змогу Україні досягти енергетичної незалежності".
Президент Американської торгової палати прокоментував похмурі картини економічного армагеддону у разі підписання угоди, якими лякають українців російські телеканали:
"Це дуже прикро, що росіяни так ревно стараються звести перешкоди на шляху України до реалізації її природного європейського вибору. Адже переваги цього вибору очевидні: досить поглянути, як живуть люди, скажімо, у Польщі. Навіть не у польських великих містах, а в маленьких селищах. Чи там люди мають вищий рівень життя і кращі доходи, ніж, скажімо, в російських чи українських селах? Гадаю, відповідь тут зрозуміла. Усім відомо, що у Польщі жити добре. І що в країнах, які увійшли до Європейського Союзу, жити дуже добре. І що Україна дуже просто може піти їхніми слідами. Тому я розумію геополітичні інтереси Росії, але я також розумію інтереси України, вигода для якої від асоціації з Євросоюзом є абсолютно очевидною".
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Більшість українських олігархів вже зробили свій вибір. Вони хочуть бути частиною європейського економічного простору
Росія, своєю агресивною політикою підштовхнула Україну в бік Заходу - вважають експерти у Вашингтоні.У цьому зокрема переконаний Американський експерт Вейн Мері .
"Більшість українських олігархів вже зробили свій вибір. Вони хочуть бути частиною європейського економічного простору. Правда, лише “однією ногою”, адже хотіли б отримати всі вигоди співпраці із Євпропою зберігши можливість вести бізнес не по європейськи", - говорить Вейн.
З цим погоджується і російський політолог Микола Петров . Але на його думку українська сторона вчинила цього разу нераціоально.
Україна займалась поділом влади, а не Асоціацією - коментар
"Думаю, що українські політчні еліти вже зробили серйозний політичний вибір. Оскільки незабаром президентські вибори, то позиція Москви є такою, що цей вибір є неправильним і негативні наслідки можуть відчути громадяни України", - вважає Микола Петров.
"Для Росії питання дружби і співробітництва з Україною - це серйозне геополітичне питання. Бжезинський, напевно, правий, стверджуючи, що без України неможливе ні відновлення Радянського Союзу, ні створення великого інтеграційного проекту на пострадянському просторі. З огляду на це російський уряд готовий вкладати величезні гроші, йти на великі поступки Україні лиш би вона вступила в митний союз", - каже політолог.
Микола Петров впевнений, що українські бізнес еліти роблять вибір на користь Європи, оскільки бояться бути поглинутими російськими олігархами. Водночас він вважає, що ассоціація із ЄС не відповідає національни інтересам України.
Коли асоціацію буде підписано, то погрози із російського боку не будуть реалізовані
Із такою позицією не згоден український експерт Олександр Сушко .
Він стверджує, що Росія завжди вдається до жорсткого тиску, коли намагається переламати ситуацію на свою коритсть. Проте, коли асоціацію буде підписано, то погрози із російського боку не будуть реалізовані. Водночас звичайний українский громадян зможе отримати вигоди в середньостроковій перспективі.
"Не треба поширювати якихось ілюзій. Це, насамперед торгівельна, економічна угода яка стосується довготривалих змін. Але у перспективі це дає неспівмірні вигоди громадянам, які можуть себе реалізувати значно більше, значно ширше. Адже ця угода про асоціацію є такою, що не тільки зачіпає інтереси бізнесу, але й дає можливість громадянам отримати доступ до більш дешевих і більш якісних товарів", - вважає Сушко.
Втративши Україну, Росія боїться втратити свій геополітичний вплив у Європі.
Та в одному експерти погоджуються - Україна та Росія, як найбільші сусіди, приречені підтримувати різносторонні взаємини, хоча вони не завжди можуть бути безхмариними.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Західні експерти попереджають, що український фінансовий ринок опинився у вівторок, після падіння ціни на українські урядові облігації, у дуже «поганій ситуації». Серед причин зниження кредитного рейтингу України називають погіршення відносин із Росією. Деякі європейські аналітики також стверджують, що президент України Віктор Янукович «буде робити все, аби підписати в листопаді угоду про асоціацію з ЄС». Газети в Європі також цитують слова українського глави, коли він сказав в ООН, що «вирішення справи Тимошенко очікується до 21 жовтня». Преса також інформує про більш жорсткий контроль України над імпортом автомобілів із Росії.
Європейський варіант The Wall Street Journal попереджає, що ціни на українські урядові облігації впали у вівторок до нових мінімальних позначок. Тут йдеться про те, що українські цінні папери втрачають популярність на борговому ринку і їхня прибутковість терміном на десять років підскочила тепер із 9,6 відсотка до 10,5 відсотка, хоча у квітні цього року вона складала лише 7,5 відсотка. Експерти, яких цитує видання, кажуть, що Україна тепер має один із найбільш відсталих ринків, який потрапив у погану ситуацію. Серед причин такого погіршення експерти називають все складніші відносини України з Росією, а також економічний спад, наростання торгового дефіциту, зменшення валютних резервів Нацбанку України. Також загрози створює наближення для Києва виплат за боргами, коли до кінця 2014 року Україна повинна виплатити майже 11 мільярдів доларів. «Всіх валютних резервів України вистачить лише для оплатити імпорту за пару місяців», – попереджає газета. Тут також наводяться думки аналітиків про те, що підписання Україною угоди з ЄС могло б у середньотерміновій перспективі мати позитивні наслідки на економіку та політику Києва. Але експерти також побоюються, що ситуація на фінансовому ринку України буде найближчим часом лише погіршуватися, особливо із можливими економічними санкціями з боку Росії.
Польська Gazeta Wyborcza вважає, що «підписанню угоди про асоціацію з ЄС можуть зашкодити самі українці, а не Росія», особливо, коли президент Янукович не виконає головних умов ЄС, включно зі звільненням з ув’язнення Юлії Тимошенко. Експерт із Москви Андрій Суздальцев, якого цитує видання з Варшави, вважає, що «тепер український президент буде робити все можливе, щоб підписати в листопаді угоду про асоціацію з ЄС».
Ще одне польське видання, Rzeczpospolita , коментує заяву президента України Віктора Януковича про те, що справа ув’язненої Юлії Тимошенко «буде вирішена до 21 жовтня». Таку заяву він зробив, як зауважує газета з Варшави, під час своєї зустрічі в кулуарах 68-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку з президентами Польщі, Болгарії, Хорватії, Естонії, Литви, Словаччини і Словенії, а також із президентом Європейської ради Германом Ван Ромпеєм. 21 жовтня, як інформує газета, відбудеться засідання Ради ЄС, на якому міністри закордонних справ Європейського союзу ухвалять рішення, чи підписувати з Києвом у листопаді на саміті у Вільнюсі угоду про асоціацію, чи ні. Основою для такого рішення стане аналіз в ЄС ступеня виконання владою президента Януковича головних умов ЄС.
Московське видання «Комерсант» повідомляє, що «Україна тимчасово призупинила пропуск через свій державний кордон автомобілів із Росії та Білорусі». Формально це пояснюють у Державній прикордонні службі «недопущенням завезення до України збудника африканської чуми свиней». Тут також повідомляється, що «припинення руху транспорту на кордоні з Росією та Білоруссю здійснюється на вимогу уряду в Києві».
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Київ – «Віддай відсуджені 25 тисяч євро тюремникам – і твого чоловіка не чіпатимуть». Дружина одного з українських засуджених стверджує, що її чоловіка змушують «зробити анонімну пожертву» керівництву його колонії на Черкащині, віддавши гроші, отримані за вироком Європейського суду. За заявою дружини Костянтина Ходаківського зараз тривають перевірки, однак правозахисники зауважують: шантаж родичів і корупція для теперішньої системи виконання покарань – звичне явище. Натомість у Державній пенітенціарній службі «дуже сумніваються» у правдивості тверджень жінки .
Костянтин Ходаківський – один із сімнадцяти заявників у справі «Карабет та інші проти України» про катування ув’язнених Ізяславської колонії на Хмельниччині у 2007 році. Там засуджені оголосили голодування на знак протесту проти поганих умов утримання, і спецпідрозділ, який викликали «здійснити перевірку», кілька днів їх бив.
Європейський суд з прав людини у січні цього року визнав факт катувань і присудив виплатити постраждалим або їхнім родичам компенсацію – по 25 тисяч євро.
Коли керівництво Старобабанівської колонії на Черкащині, куди перевели Ходаківського, про це дізналось, Костянтина несподівано посадили у карцер і заборонили побачення з родичами, стверджує його дружина Вікторія.
Прямим текстом кажуть: якщо ви хочете, щоб «добре сидів», щоб не повторився Ізяслав, то нехай він напише відмову від цих грошей і перекаже їх на рахунок колонії
«Прямим текстом кажуть: якщо ви хочете, щоб «добре сидів», щоб не повторився Ізяслав, то нехай він напише відмову від цих грошей і перекаже їх на рахунок колонії. Я розмовляла із начальником колонії, конкретно він мені це сказав в обличчя», – говорить вона.
За словами Вікторії, вона дуже боїться: після інциденту в Ізяславській колонії жодних вісток від чоловіка не надходило, і близько півтора року жінка не знала, де він і що з ним. А тепер, коли вона бачила чоловіка востаннє, на ньому були свіжі синці.
Напередодні Вільнюського саміту ці люди можуть мати проблеми – адвокат
Підтвердження заяви дружини Костянтина Ходаківського із незалежних джерел не було. Якщо звинувачення підтвердяться, факт вимагання такого хабара – ляпас Раді Європи і демократичним цінностям, які начебто підтримувала Україна, підписуючи Європейську конвенцію з прав людини, вважає адвокат у справі «Карабет та інші проти України» у Європейському суді, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки Аркадій Бущенко .
Це просто брутальна зневага до рішень Європейському суду з прав людини
«Взагалі-то це просто брутальна зневага до рішень Європейському суду з прав людини, і я точно дам знати всім органам, які спостерігають за виконанням судових рішень, про цю ситуацію, – обіцяє він. – Я думаю, у рамках переговорного процесу щодо угоди про асоціацію, люди, які насмілюються висувати такі вимоги, можуть мати великі проблеми».
Контролювати ситуацію обіцяють і в офісі Уповноваженого з прав людини Верховної Ради. Зараз у колонію направили звернення, можливо, туди поїдуть із перевіркою, зазначив представник омбудсмена з питань комунікативної політики та зв’язків із громадськістю Михайло Чаплига .
«Далі, як правило, іде звернення у несудові інстанції, зокрема, в прокуратуру з проханням провести розслідування. Ну, і відповідно – до керівництва Державної пенітенціарної служби», – пояснює він.
«Дуже сподіваюсь, що це – наклеп»
Ці заяви потребують перевірки, говорять у Державній пенітенціарній службі. Радіо Свобода надіслало інформаційний запит тюремній службі та очікує на результати перевірки заяви дружини ув’язненого Костянтина Ходаківського у визначений законом термін.
Дуже сумніваюсь, що хтось там вимагає гроші повернути в установу або десь там залишити
Тим часом представник відомства Ігор Андрушко зауважує: «Дуже сподіваюсь, що це в черговий раз – наклеп. Я так думаю, що дії адміністрації, у тому аспекті, що стосується рішень Європейського суду або інших судів, знаходяться у рамках правового поля. І я дуже сумніваюсь, що хтось там вимагає гроші повернути в установу або десь там залишити».
Хабарі – звична практика?
Шантаж і вимагання хабара за умовно-дострокове звільнення або покращення умов для в’язнів – звична практика системи виконання покарань, вважає Андрій Діденко із Харківської правозахисної групи.
Щоб вирішити певне питання, наприклад, щодо звільнення або переведення людини, родичі засудженого приходять на заправку, сплачують кошти і приносять чек
«Навіть чув такий приклад, коли начальник колонії, зі слів, знову ж таки, засуджених, мав або має власну бензоколонку, і для того, щоб вирішити певне питання, наприклад, щодо звільнення або переведення людини, родичі засудженого приходять на заправку, сплачують кошти і приносять чек. Це є нібито запорукою того, що угода відбулася», – розповідає правозахисник.
Сьогодні дуже складно довести факт шантажу у в’язницях, бо система – закрита, зауважує очільник правозахисної організації «Донецький меморіал» Олександр Букалов . Ситуацію не змінити, внісши зміни до законодавства, говорить він. На думку Букалова, має бути політична воля на місцях і у керівництва пенітенціарної служби.
«Випадки притягнення винуватих за хабарі або інші порушення рахуються десятками. Це – не дуже багато, але й не дуже мало насправді», – визнає він.
Після того, що відбувалося в Ізяславській колонії, відповідні відомства проводили там перевірки, однак кримінальних справ порушено не було. За неналежне виконання посадових обов’язків 26 співробітників установи та обласного управління були притягнуті до дисциплінарної відповідальності, а двох осіб попередили про неповну службову відповідність.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы:
Кирил Калугін – гей-активіст із Санкт-Петербургу - вирішив випробувати на практиці дію нового закону про заборону гей-парадів. Для цього він обрав День десантника та вийшов на площу перед Ермітажем.
«Бути геєм у Росії взагалі дуже небезпечно. Особливо коли ти не приховуєш цього, і ще є активістом», - заявив Кирил.
Кирил виступає проти нещодавно прийнятого в Росії закону про заборону гей-пропаганди серед неповнолітніх.
Дозвіл ненавидіти?
Віталій Мілонов, голова Законодавчого зібрання Санкт-Петербургу, яке знаходиться в декількох кварталах від Ермітажу, називає виступ Калугіна спробою привернути до себе увагу.
Мілонов - ініціатор і автор закону про гей-пропагнду - тепер очолює всеросійську кампанію проти прав ЛГБТ-спільноти:
«У нас немає права називати одностатеві союзи шлюбом. По закону божому сім’я - це союз між чоловіком та жінкою. Перше суспільство на Землі бере свій початок від Адама і Єви, двох індивідуумів, які створили сім’ю».
Дискримінація на основі сексуальної орієнтації існує. І взагалі, в Росії зараз дуже великі проблеми із правами людини. Мені здається, що до тих пір поки Путін при владі, вони не будуть вирішуватись
Алла Кузьміна, студентка бізнес-факультету Санкт-Петербурзького державного університету. Вона не цікавиться проблемами гей-союзів. Вона каже, що росіяни проти парадів подібних до тих, які проходять в Амстердамі:
«Якщо ви хочете бути геєм – будьте ним. Але не потрібно розгулювати у спідній білизні під моїми вікнами на очах у мого 5-літнього сина».
Лілія Шевцова із Московського Центру Карнеґі говорить, що Кремль недооцінює важливості теми гей-спільнот:
«Вони не передбачали, що цей закон, прийнятий у Думі, стане причиною такого скандалу, такої потужної хвилі на Заході».
Президент Росії Володимир Путін у одному із інтерв’ю применшив масштаб проблеми:
«Можна бути абсолютно впевненими у тому, що Росія буде строго дотримуватись принципів олімпізму, які не допускають дискримінації людей».
Калугін вважає, що ці слова президента призначені для іноземної аудиторії:
«Дискримінація на основі сексуальної орієнтації існує. І взагалі, в Росії зараз дуже великі проблеми із правами людини. Мені здається, що до тих пір поки Путін при владі, вони не будуть вирішуватись».
В рамках візиту до Санкт-Петербургу президент Обама зустрівся із правозахисниками та представниками гей-спільноти. Серед них - Ольга Лєнкова – працівниця правозахисної організації «Вихід», яка займається захистом прав представників сексуальних меншин:
«Ми говорили про порушення прав членів ЛГБТ-спільнот, говорили про злочини на підставі ненависті, про те, що вони не розслідуються належним чином, а ті, хто їх вчинили, залишаються безкарними. Ми сказали президенту Обамі, що ці проблеми повинні привернути увагу міжнародного співтовариства».
Священики, які закликали бити геїв пішли під суд
Ттого ж дня, в одному із парків Санкт-Петербургу, на акцію протесту вийшли ті, хто виступає на захист прав гей-спільноти. А також представники православних організацій, які не підтримують ЛГБТ-руху.
Через три місяці після того, як Росія прийняла закон про заборону гей-пропаганди серед неповнолітніх, дебати у цьому питанні не вщухають, а навпаки стають все більш запеклими як у Росії, так і за її межами.
Authors: Україна - Голос Америки
Использованы материалы: