Закон и норматив. Нормативная база от LICASOFT - Закон и норматив. Нормативная база от LICASOFT

Если Вы вышли на данную страницу по ссылке поискового сервера и не нашли нужный Вам документ, перейдите на страницу "Нормативная база "Законодательство Украины" от LICASOFT" и поищите документ там.
Используемая на сайте база данных не содержит предыдущих редакций документа, приложений, бланков.
Данная информация содержится в комплектах "Элит" и "Профессионал".

УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ

МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ З КАРАНТИНУ РОСЛИН УКРАЇНИ

Н А К А З

N 8 від 05.02.97 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
27 березня 1997 р.
за N 96/1900

( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства
аграрної політики
N 417 ( z0980-05 ) від 23.08.2005 )

Про затвердження інструкцій по виявленню, локалізації
та ліквідації карантинних об'єктів

На виконання Постанови Верховної Ради України від 30.06.93
N 3349-12 "Про порядок введення в дію Закону України "Про
карантин рослин" Н А К А З У Ю:

1. Затвердити:
- Інструкцію по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ
американського білого метелика;
- Інструкцію по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ
східної плодожерки;
- Інструкцію по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ
каліфорнійської щитівки;
- Інструкцію по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ
картопляної молі;
- Інструкцію по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ
картопляної нематоди;
- Інструкцію по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ
раку картоплі (додаються).
2. Заступникам Головного державного інспектора України,
головним державним інспекторам Автономної Республіки Крим,
областей, м.Києва прийняти інструкції до керівництва та виконання.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
головного державного інспектора з карантину рослин Устінова І.Д.

Начальник О.М.Мовчан

Затверджено
наказом Головної державної
інспекції з карантину
рослин України від
5 лютого 1997 р. N 8

Інструкція
по виявленню, локалізації та ліквідації
вогнищ американського білого метелика

Ця Інструкція визначає порядок здійснення комплексу
карантинних заходів із виявлення, локалізації і ліквідації вогнищ
небезпечного карантинного шкідника - американського білого
метелика.

1. Терміни і визначення

Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1.1. Американський білий метелик (далі - АБМ) - небезпечний
карантинний шкідник плодових, лісодекоративних, кущових
багаторічних насаджень.
1.2. Локалізаційні заходи - це здійснення комплексу
карантинних заходів, які запобігають подальшому розповсюдженню АБМ
з вогнища.
1.3. Ліквідаційні заходи - це знищення карантинного
шкідника - АБМ - у вогнищах зараження, з використанням
радикальних, механічних, біологічних та інших заходів.
1.4. Карантинне вогнище - це ізольована територія, на якій
присутній карантинний об'єкт.

2. Загальні положення

2.1. Дана Інструкція розроблена відповідно до Закону України
"Про карантин рослин" ( 3348-12 ), поширюється на всі установи,
організації, підприємства, колективні, фермерські господарства
незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності та на
окремих громадян, які займаються вирощуванням, заготівлею,
переробкою, перевезенням, зберіганням та реалізацією
підкарантинної рослинної продукції, та встановлює порядок
здійснення карантинних заходів, спрямованих на запобігання
розповсюдженню і ліквідацію вогнищ АБМ.
2.2. Ця Інструкція обов'язкова для виконання головними
державними інспекторами з карантину рослин, їх заступниками і
державними інспекторами з карантину рослин (далі - державний
інспектор з карантину рослин), які здійснюють державний контроль
під час вжиття заходів з карантину рослин при вирощуванні,
заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні,
переробці, реалізації та використанні підкарантинної продукції
підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами,
громадянами.

3. Виявлення вогнищ американського білого метелика

3.1. З метою виявлення карантинного шкідника - АБМ - та
вжиття своєчасних заходів з локалізації і ліквідації його вогнищ
здійснюються обстеження багаторічних насаджень візуально та за
допомогою феромонних пасток.
3.2. Обстеженню підлягають плодові, лісодекоративні та інші
багаторічні насадження, що пошкоджуються АБМ, в населених пунктах,
фермерських господарствах, на присадибних ділянках, у парках,
поле- і садозахисних лісосмугах, лісосмугах захисту залізниць і
шосейних доріг, ботанічних, маточних садах,
інтродукційно-карантинних розсадниках, науково-дослідних
інститутах. Також обстежуються території пунктів ввезення
імпортної підкарантинної продукції та вітчизняної, яка надходить
із зон особливого карантинного режиму.
3.3. Обстеження проводять в період масової появи павутинних
гнізд із гусеницями третього віку першого покоління (червень), що
є характерною ознакою пошкодження АБМ, а також при появі гнізд
другого покоління (серпень - вересень). Проводять обстеження з
інтервалом в 10 днів.
3.4. Обстеження багаторічних насаджень проводять візуально по
периметру та 2-сходинкових діагоналях саду або кварталу.
3.5. Денна норма на одного обстежувача: при візуальному
обстежуванні розсадників - 2 га, промислових насаджень - 5 га,
лісосмуг - 5 км, в населених пунктах - 40 дворів, в присадибних і
колективних садах оглядають усі дерева.
3.6. Обстежувач загальним оглядом дерев відмічає наявність
або відсутність на них павутинних гнізд. У випадку виявлення
гнізда гілку з ним зрізують і збирають в поліхлорвінілові пакети
або безпосередньо у пляшки з насиченим розчином солі, гасом,
70-процентним спиртом чи іншою консервуючою рідиною.
3.7. Зібрані зразки наділяють етикеткою (додаток N 1) і
відсилають до зональних карантинних лабораторій для уточнення
видової належності шкідника.
3.8. Після обстеження в кожному господарстві обстежувач
складає акт, в якому зазначається площа насадження, назва
господарства або населеного пункту, обстежена площа та інше. Акт
підписують: керівник господарства або представник органу місцевого
самоврядування, інспектор з карантину рослин, обстежувач
(додаток N 2).

4. Запровадження особливого карантинного режиму

4.1. Запровадження особливого карантинного режиму
здійснюється відповідно до порядку, визначеного статтею 8 Закону
України "Про карантин рослин" ( 3348-12 ).
4.2. Розробка відповідних карантинних заходів залежить від
правильності визначення карантинного об'єкта, що виявлений при
обстеженні або під час огляду підкарантинної рослинної продукції.
4.3. Після виявлення карантинною експертизою наявності
карантинного об'єкта - американського білого метелика - державний
інспектор з карантину рослин негайно повідомляє головну і обласну
державні інспекції з карантину рослин та відповідний орган
місцевого самоврядування, місцеву державну адміністрацію.
4.4. При виявленні ізольованого вогнища державний інспектор з
карантину рослин разом із спеціалістом господарства виконує
необхідні заходи щодо проведення додаткових обстежень з метою
уточнення площі, заселеної АБМ.
4.5. Обстеження усіх деревних і кущових рослин, що
пошкоджуються АБМ, проводять в радіусі до 50 км від виявленого
вогнища і до 150 км вздовж доріг, які проходять через вогнище.
4.6. Державний інспектор з карантину рослин протягом 24 годин
розробляє та подає до відповідного органу місцевого
самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету
Міністрів України подання про запровадження особливого
карантинного режиму.
4.7. У поданні про запровадження особливого карантинного
режиму обов'язково повинно зазначатись: обставини, що спричинили
запровадження особливого карантинного режиму; межі території, на
якій запроваджується особливий карантинний режим; час, з якого
запроваджується особливий карантинний режим, а також перелік
карантинних обмежень та комплекс карантинних заходів щодо
локалізації і ліквідації АБМ.

5. Локалізація та ліквідація вогнищ АБМ

5.1. На території з особливим карантинним режимом
здійснюється комплекс карантинних заходів, спрямованих на знищення
вогнищ АБМ та запобігання подальшому розповсюдженню шкідника.
5.2. Згідно із Законом України "Про карантин рослин"
( 3348-12 ) підприємства, господарства, установи та громадяни, на
території яких виявлені вогнища АБМ, зобов'язані здійснювати
карантинні заходи з локалізації і ліквідації вогнищ шкідника за
власний рахунок.
5.3. Підкарантинні матеріали, які вивозять із зон особливого
карантинного режиму, повинні супроводжуватись фітосанітарним
сертифікатом, що видається державним органом з карантину рослин.
5.4. Адміністрація залізниць, аеропортів, річкових та
морських портів, автогосподарств може приймати і перевозити з
районів поширення АБМ свіжі плоди і посадковий матеріал тільки за
наявності у відправника карантинних сертифікатів.

5.5. В районах поширення АБМ керівники транспортних,
торговельних, заготівельних організацій і промислових підприємств,
які переробляють рослинну продукцію, зобов'язані:
5.5.1. Суворо дотримуватись карантинних вимог на територіях
підлеглих їм організацій при транспортуванні, зберіганні,
переробці та реалізації продукції рослинного походження, на яку
розповсюджуються карантинні обмеження стосовно АБМ.
5.5.2. Проводити силами фумігаційних загонів інспекцій з
карантину рослин знезараження продукції рослинного походження,
тари, транспортних засобів, складів та інших приміщень, де вона
зберігається.

5.6. Вивезення свіжих плодів кісточкових, зерняткових,
ягідних культур та винограду, посадкового матеріалу категорично
забороняється:
5.6.1. Із районів розповсюдження АБМ у вільні від нього
райони без огляду.
5.6.2. За межі заселених шкідником господарств, в яких не
здійснені своєчасні ефективні заходи з локалізації вогнища.
5.6.3. Приватним особам із заселених АБМ районів у вільну від
нього зону всіма видами транспорту, у вантажі, поштових
відправленнях.

5.7. Дозволяється вивезення:
5.7.1. Із господарств, які здійснили відповідні заходи
боротьби з АБМ в період вегетації та після огляду - ранньостиглі
сорти кісточкових (вишні, черешні, аличі, ранніх сортів персика,
абрикосу), в новій або знезараженій тарі в зону часткового
розповсюдження шкідника і промислові центри вільної від нього
зони.
5.7.2. Середньо-, пізньостиглі сорти - до 1 жовтня після
фумігації без обмежень.
5.7.3. Із зони часткового розповсюдження, із вільних від АБМ
господарств в новій або знезараженій тарі без обмежень, залежно
від строків дозрівання - на критих автомашинах або під брезентом.
5.7.4. Із усіх зон розповсюдження АБМ - з 1 жовтня по
1 квітня без обмежень.

5.8. Для ліквідації вогнища обов'язкове здійснення
агротехнічних заходів, тобто очищення дерев від нашарувань
кори, знищення рослинних решток, перекопування пристовбурних
кругів в плодових садах господарств та на присадибних ділянках.
Виявлені гнізда АБМ зрізують і знищують.
5.9. На території вогнища всі насадження обробляють дворазово
з інтервалом в 10 днів препаратами згідно з Переліком пестицидів і
агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, затвердженим
Укрдержхімкомісією Кабінету Міністрів України.

5.10. Відповідальність за виконання заходів боротьби з АБМ
покладається на:
5.10.1. У сільськогосподарських колективах, державних,
фермерських, орендних та інших господарствах - на керівників
господарств, власників земельних ділянок.
5.10.2. У містах - на керівників комунальних господарств.
5.10.3. У смузі відчуження землі, прилеглої до залізниць,
шосейних доріг, - на керівників відповідних ділянок залізниць,
шосейних доріг.
5.10.4. У колективних садах - на правління садівничних
колективів.

5.11. Службові особи та громадяни, які порушують комплекс
встановлених карантинних заходів щодо боротьби з АБМ, притягаються
до відповідальності згідно з законодавством.

6. Скасування особливого карантинного режиму

6.1. Після здійснення комплексу встановлених карантинних
заходів і повної ліквідації вогнищ АБМ державний інспектор з
карантину рослин разом із спеціалістом господарства продовжує
спостерігати за вогнищем наступні два роки.
6.2. При виявленні рецидивів розвитку АБМ державний інспектор
з карантину рослин із спеціалістом господарства повторно
організовує здійснення усього комплексу карантинних заходів до
повного знищення вогнища.
6.3. Після повної ліквідації вогнища АБМ та за умови
відсутності рецидивів його розвитку протягом наступних двох років
державний інспектор з карантину рослин вносить до органу місцевого
самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету
Міністрів подання про скасування особливого карантинного режиму.

6.4. У поданні про скасування особливого карантинного режиму
обов'язково зазначається:
6.4.1. Підстава-обгрунтування щодо скасування особливого
карантинного режиму.
6.4.2. Площа або територія, де скасовується особливий
карантинний режим.

6.5. Про зняття особливого карантинного режиму державна
служба з карантину рослин повідомляє усі підприємства,
організації, розташовані на цій території, та громадян, які там
проживають.

Додаток N 1
до Інструкції по виявленню,
локалізації та ліквідації
вогнищ американського
білого метелика

Етикетка

1. Область _______________________________________________________
2. Район _________________________________________________________
3. Населений пункт _______________________________________________
4. Назва господарства ____________________________________________
5. Культура, сорт ________________________________________________
6. Обстежено (га) ________________, заражено (га) ________________
7. Характер і ступінь пошкодження (листя, плоди) _________________
__________________________________________________________________
8. Дата відбору зразків __________________________________________
9. Прізвище спеціаліста, що відібрав зразки, _____________________
__________________________________________________________________
Посада
__________________________________________________________________

Підпис

Додаток N 2
до Інструкції по виявленню,
локалізації та ліквідації
вогнищ американського
білого метелика

Акт
обстеження на виявлення американського
білого метелика

"____" _________ 199__ р.

1. Республіка, ___________________________________________________
2. Район _________________________________________________________
3. Населений пункт _______________________________________________
4. Назва господарства ____________________________________________
5. Площа під плодовими та лісодекоративними культурами (га) _____,
в т.ч. черешні _______, сливи _______, персики ______, інші ______
6. Обстежено (га) ______, в т.ч. вишень _______, черешень _______,
абрикос _______, персиків _______, інших _______
7. Виявлено пошкоджених (га) ______, в т.ч. вишень ______________,
персиків _______, абрикос _______, інших _______
8. Збирання комах та зразки пошкоджень в кількості ______________,
відібрані громадянином _______________________________, направлені
на визначення в карантинну інспекцію _____________________________

Керівник господарства
(представник органу
місцевого самоврядування) _______________

Інспектор з карантину рослин _______________

Обстежувач _______________

Затверджено
наказом Головної державної
інспекції з карантину
рослин України від
5 лютого 1997 р. N 8

Інструкція
по виявленню, локалізації та ліквідації
вогнищ східної плодожерки

Ця Інструкція визначає порядок здійснення комплексу
карантинних заходів із виявлення, локалізації і ліквідації вогнищ
небезпечного карантинного шкідника - східної плодожерки.

1. Терміни і визначення

Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1.1. Східна плодожерка - небезпечний карантинний шкідник
плодових, зерняткових багаторічних культур.
1.2. Локалізаційні заходи - це здійснення комплексу
карантинних заходів, які запобігають подальшому розповсюдженню
східної плодожерки із вогнища.
1.3. Ліквідаційні заходи - це знищення карантинного
шкідника - східної плодожерки - у вогнищах зараження з
використанням радикальних, механічних, біологічних та інших
заходів.
1.4. Карантинне вогнище - це ізольована територія, на якій
присутній карантинний об'єкт.

2. Загальні положення

2.1. Дана Інструкція розроблена відповідно до Закону України
"Про карантин рослин" ( 3348-12 ) і поширюється на всі установи,
організації, підприємства, колективні та фермерські господарства
незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності та на
окремих громадян, які займаються вирощуванням, заготівлею,
переробкою, перевезенням, зберіганням та реалізацією
підкарантинної рослинної продукції, та встановлює порядок
здійснення карантинних заходів, що спрямовані на запобігання
розповсюдженню і ліквідацію вогнищ східної плодожерки.
2.2. Ця Інструкція обов'язкова для виконання головними
державними інспекторами з карантину рослин, їх заступниками і
державними інспекторами з карантину рослин (далі - державний
інспектор з карантину рослин), які здійснюють державний контроль
під час проведення заходів з карантину рослин при вирощуванні,
заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні,
переробці, реалізації та використанні підкарантинної продукції
підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами,
громадянами.

3. Виявлення вогнищ східної плодожерки

3.1. З метою виявлення вогнищ східної плодожерки, контролю за
карантинним станом господарств, локалізації і ліквідації вогнищ
здійснюються обстеження насаджень плодових багаторічних культур
візуально або з використанням феромонних пасток.
3.2. Обстеженню підлягають усі рослини в колективних та
фермерських господарствах, на присадибних ділянках, насадженнях
промислових садів, інтродукційно-карантинних розсадників, маточних
садів, ботанічних садах, науково-дослідних інститутах, станціях
садівництва, на прилеглих територіях до ринків та овочевих баз.
Також обстежуються території пунктів ввезення імпортної та
вітчизняної підкарантинної продукції, яка надходить із зон
особливого карантинного режиму.
3.3. Візуальні обстеження проводять в насадженнях, де
виявлені метелики східної плодожерки у феромонних пастках, або при
відсутності феромонних обстежень для встановлення пошкодженості
пагонів та видового складу шкідника.
3.4. При першому обстеженні в промислових садах за двома
діагоналями і протилежними краями кварталу оглядають на деревах
молоді пагони. Визначають пошкоджені пагони по 2-3 зів'ялим і
пониклим верхівковим листкам. Пошкоджені пагони поступово
засихають, у молодих дерев неправильно формується крона.
3.5. Проникаючи у плоди кісточкових порід, гусениці
прокладають ходи до насінної камери, а у плодах зерняткових -
вигризають звивисті ходи під шкіркою. В місцях проникнення гусені
у плоди виділяється камедь. Пошкоджені гусінню плоди загнивають і
опадають.
3.6. Усі виявлені прив'ялі пагони або пагони з 1-3 засохлими
верхівковими листками зрізують, підраховують і збирають в
поліхлорвініловий пакет. В присадибних і колективних садах
оглядають усі дерева.
3.7. В лабораторних умовах зрізані пагони розтинають,
виявлених гусениць, личинок або інших шкідників вибирають в
мішечок із тканини і занурюють в киплячу воду на 1-2 хв. Після
цього перекладають у пробірку, склянку і заливають спиртом, щільно
закупорюють.
3.8. Для обстеження феромонні пастки вивішують навесні при
досягненні середньодобової температури повітря +13 градусів.
3.9. Коли проводять обстеження плодових культур для виявлення
та встановлення меж вогнища, виставляють 1 пастку на 5 га. Для
масової ловлі самців при локалізації первинних вогнищ виставляють
5-50 пасток на 1 га.
3.10. Норма розвішування на одного обстежувача - від 15 до 20
феромонів в день.
3.11. Зібрані зразки наділяють етикеткою (додаток N 1) і
відсилають до зональних карантинних лабораторій для уточнення
видової належності шкідника. Шкідників, виявлених в феромонних
пастках, відправляють до лабораторії для визначення.
3.12. Після обстеження в кожному господарстві обстежувач
складає акт, в якому вказується площа саду, назва господарства або
населеного пункту, обстежувана площа та інше. Акт підписують:
керівник господарства або представник органу місцевого
самоврядування, інспектор з карантину рослин, обстежувач
(додаток N 2).

4. Запровадження особливого карантинного режиму

4.1. Запровадження особливого карантинного режиму
здійснюється відповідно до порядку, визначеного статтею 8 Закону
України "Про карантин рослин" ( 3348-12 ).
4.2. Розробка відповідних карантинних заходів залежить від
правильного визначення карантинного об'єкта, який виявлений при
обстеженні і огляді підкарантинної рослинної продукції.
4.3. При встановленні карантинною експертизою наявності
карантинного об'єкта - східної плодожерки - державний інспектор з
карантину рослин негайно повідомляє головну і обласну державні
інспекції з карантину рослин та відповідний орган місцевого
самоврядування або місцеву державну адміністрацію.
4.4. При виявленні ізольованого вогнища державний інспектор з
карантину рослин разом із спеціалістом господарства здійснює
необхідні заходи щодо проведення додаткових обстежень з метою
уточнення заселеної східною плодожеркою території, а також
проводить додаткове обстеження насаджень в радіусі 30 км від
виявленого вогнища.
4.5. Державний інспектор з карантину рослин протягом 24 годин
розробляє та подає до відповідного органу місцевого
самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету
Міністрів України подання про запровадження особливого
карантинного режиму.
4.6. У поданні про запровадження особливого карантинного
режиму обов'язково повинно зазначатись: обставини, що спричинили
запровадження особливого карантинного режиму; межі території, на
якій запроваджується особливий карантинний режим; час, з якого
запроваджується особливий карантинний режим, а також перелік
карантинних обмежень та комплекс карантинних заходів щодо
локалізації і ліквідації східної плодожерки.

5. Локалізація та ліквідація вогнищ східної плодожерки

5.1. На території з особливим карантинним режимом
здійснюється комплекс карантинних заходів, спрямованих на знищення
вогнищ східної плодожерки та запобігання подальшого розповсюдження
шкідника.
5.2. Згідно із Законом України "Про карантин рослин"
( 3348-12 ) підприємства, господарства, установи та громадяни, на
території яких виявлені вогнища східної плодожерки, зобов'язані
здійснювати карантинні заходи щодо локалізації і ліквідації вогнищ
шкідника за власний рахунок.
5.3. Підкарантинні матеріали, які вивозяться із зон
особливого карантинного режиму, повинні супроводжуватись
фітосанітарним сертифікатом, який видається державним органом з
карантину рослин.
5.4. Адміністрація залізниць, аеропортів, річкових та
морських портів, автогосподарств може приймати і перевозити з
районів поширення східної плодожерки плоди зерняткових,
кісточкових тільки за наявності у відправника карантинних
сертифікатів.

5.5. В районах поширення східної плодожерки керівники
транспортних, торговельних, заготівельних організацій і
промислових підприємств, які переробляють рослинну продукцію,
зобов'язані:
5.5.1. Суворо дотримуватись карантинних вимог на територіях
підлеглих їм організацій при транспортуванні, зберіганні,
переробці та реалізації продукції рослинного походження, на яку
розповсюджуються карантинні обмеження щодо східної плодожерки.
5.5.2. Проводити силами фумігаційних загонів місцевих
інспекцій з карантину рослин знезараження продукції рослинного
походження, складів та інших приміщень, де зберігається
підкарантинна продукція.

5.6. Категорично забороняється:
5.6.1. Вивезення і реалізація свіжих плодів і посадкового
матеріалу, які заражені східною плодожеркою, у вільні від цього
шкідника райони країни.
5.6.2. Заготівля та використання для щеплення живців із
заражених господарств для вирощування у вільних районах заражених
областей.

5.7. Дозволяється вивезення плодів і посадкового матеріалу із
зон розповсюдження східної плодожерки в межах України після огляду
і відсутності шкідника:
5.7.1. З вільних районів, які знаходяться в заражених
областях, без карантинних обмежень.
5.7.2. З обстежених за допомогою феромонних пасток і вільних
господарств, які знаходяться в заражених районах, після огляду та
перебирання у міста заражених областей України.
5.7.3. Вивезення плодів кісточкових порід (черешні, вишні,
абрикоси, аличі, персика, сливи) без знезараження в новій або
знезараженій тарі.
5.7.4. Плодів середніх та пізніх сортів кісточкових
(абрикоси, персика, сливи), а також літніх сортів яблуні, груші
після знезараження.
5.7.5. Плоди осінніх та зимових сортів яблуні і груші в
період з 1 жовтня по 1 квітня без знезараження.
5.7.6. Посадковий матеріал з розсадників, де виявлена східна
плодожерка, після знезаражування можна використовувати для
висаджування лише в зоні широкого поширення шкідника.
5.7.7. Плоди із уражених насаджень використовують на технічну
переробку на місці, а непошкоджені плоди можна реалізовувати в
межах зони зараження без фумігації.

5.8. На території усіх господарств карантинної зони
рекомендується щоденно проводити збір падалиці.
5.9. На території вогнища для боротьби із східною плодожеркою
використовується асортимент інсектицидів відповідно до Переліку
пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні,
затвердженого Укрдержхімкомісією Кабінету Міністрів України.
5.10. Для ліквідації вогнища обов'язкове здійснення
агротехнічних заходів: знищення рослинних решток, перекопування
пристовбурних кругів в плодових садах господарств і на присадибних
ділянках. Заселені гусінню пагони вирізують і знищують, а плодові
насадження території вогнища обробляють проти кожної генерації
двічі з інтервалом 15-18 днів.

5.11. Відповідальність за виконання заходів щодо боротьби із
східною плодожеркою покладається на:
5.11.1. В сільськогосподарських колективах, державних,
фермерських, орендних та інших господарських колективах - на
керівників, спеціалістів господарств.
5.11.2. В колективних товариствах - на керівників правління
товариств і на власників земельних ділянок.
5.11.3. В містах і населених пунктах - на органи місцевого
самоврядування та місцеву державну адміністрацію.

5.12. Службові особи та громадяни, які порушують комплекс
встановлених карантинних заходів щодо боротьби із східною
плодожеркою, притягаються до відповідальності згідно з
законодавством.

6. Скасування особливого карантинного режиму

6.1. Після здійснення комплексу встановлених карантинних
заходів і повної ліквідації вогнищ східної плодожерки державний
інспектор з карантину рослин разом із спеціалістом господарства
продовжує проводити спостереження за вогнищем наступні три роки.
6.2. При виявленні рецидивів розвитку східної плодожерки
державний інспектор з карантину рослин знову організовує
здійснення усього комплексу карантинних заходів до повного
знищення вогнища.
6.3. При повній ліквідації вогнищ східної плодожерки, за
умови відсутності рецидивів розвитку даного шкідника протягом
наступних трьох років, державний інспектор з карантину рослин
надсилає до органу місцевого самоврядування, місцевої державної
адміністрації або Кабінету Міністрів подання про скасування
особливого карантинного режиму.

6.5. Про зняття особливого карантинного режиму державний
інспектор повідомляє усі підприємства і організації, розташовані
на цій території, та громадян, які там проживають.

Додаток N 1
до Інструкції по виявленню,
локалізації та ліквідації
вогнищ східної плодожерки

Етикетка

1. Область _______________________________________________________
2. Район _________________________________________________________
3. Населений пункт _______________________________________________
4. Назва господарства ____________________________________________
5. Культура, сорт ________________________________________________
6. Обстежено (га) ________________, заражено (га) ________________
7. Характер і ступінь пошкодження (листя, пагони, плоди) _________
__________________________________________________________________
8. Дата відбору зразків __________________________________________
9. Прізвище фахівця, що відібрав зразки, _________________________
__________________________________________________________________
Посада
__________________________________________________________________

Підпис

Додаток N 2
до Інструкції по виявленню,
локалізації та ліквідації
вогнищ східної плодожерки

Акт
обстеження на виявлення східної плодожерки

"____" _________ 199__ р.

1. Республіка, область __________________________________________
2. Район _________________________________________________________
3. Населений пункт _______________________________________________
4. Назва господарства ____________________________________________
5. Площа під плодовими культурами (га) _____, в т.ч.
яблуні _______, сливи _______, персики ______, інші _____________.
6. Обстежено (га) ______, в т.ч. яблунь _______, груш _______,
абрикос _____________, персиків _____________, інші ______________
7. Виявлено пошкоджених (га) ______, в т.ч. яблунь ______________,
персиків _____________, абрикос _____________, інших _____________
8. Збирання комах та зразки пошкоджень в кількості ______________,
відібрані громадянином _______________________________, направлені
на визначення в карантинну інспекцію _____________________________

Керівник господарства
(представник органу
місцевого самоврядування) _______________

Інспектор з карантину рослин _______________

Обстежувач _______________

Затверджено
наказом Головної державної
інспекції з карантину
рослин України від
5 лютого 1997 р. N 8

Інструкція
по виявленню, локалізації та ліквідації
вогнищ каліфорнійської щитівки

Ця Інструкція визначає порядок здійснення комплексу
карантинних заходів із виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ
небезпечного карантинного шкідника - каліфорнійської щитівки.

1. Терміни і визначення

Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1.1. Каліфорнійська щитівка (далі - КЩ) - небезпечний
карантинний шкідник багатьох плодових, ягідних, декоративних і
лісових листяних порід.
1.2. Локалізаційні заходи - це здійснення комплексу
карантинних заходів, які запобігають подальшому розповсюдженню КЩ
з вогнища.
1.3. Ліквідаційні заходи - це знищення карантинного
шкідника - КЩ - у вогнищах зараження з використанням радикальних,
механічних, біологічних та інших заходів.
1.4. Карантинне вогнище - це ізольована територія, на якій
присутній карантинний об'єкт.

2. Загальні положення

2.1. Дана Інструкція розроблена відповідно до Закону України
"Про карантин рослин" ( 3348-12 ) і поширюється на всі установи,
організації, підприємства, колективні, фермерські господарства
незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності та на
окремих громадян, які займаються вирощуванням, заготівлею,
переробкою, перевезенням, зберіганням та реалізацією
підкарантинної рослинної продукції, та встановлює порядок
здійснення карантинних заходів, спрямованих на запобігання
розповсюдженню і ліквідацію вогнищ каліфорнійської щитівки.
2.2. Ця Інструкція обов'язкова для виконання головними
державними інспекторами з карантину рослин, їх заступниками і
державними інспекторами з карантину рослин (далі - державний
інспектор з карантину рослин), які здійснюють державний контроль
під час вжиття заходів з карантину рослин при вирощуванні,
заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні,
переробці, реалізації та використанні підкарантинної продукції
підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами,
громадянами.

3. Виявлення вогнищ каліфорнійської щитівки

3.1. З метою виявлення карантинного шкідника -
каліфорнійської щитівки - та вжиття своєчасних заходів по
локалізації і ліквідації її вогнищ здійснюється обстеження
багаторічних насаджень візульно та за допомогою феромонних пасток.
3.2. Обстеженню підлягають плодові, лісодекоративні та інші
багаторічні насадження порід, які пошкоджуються КЩ, в
господарствах, населених пунктах, фермерських господарствах,
присадибних ділянках, парках, поле- і садозахисних лісосмугах,
лісосмугах захисту залізниць і шосейних доріг. Також обстежуються
території пунктів ввезення імпортної підкарантинної продукції та
території пунктів ввезення вітчизняної продукції, яка надходить із
зон особливого карантинного режиму. Обстеженню підлягають всі
розсадники і маточні сади державних, кооперативних, фермерських
господарств і приватних осіб незалежно від районів їх розміщення,
які вирощують посадковий матеріал плодових, лісових і декоративних
культур.
3.3. Обстеження проводять інспектори державної служби з
карантину рослин та спеціалісти господарств, починаючи з початку
дозрівання яблук ранніх сортів, під час збирання падалиці і до
початку збирання врожаю пізніх сортів. Лісосмуги і розсадники
краще обстежувати в період, коли дерева знаходяться в безлистому
стані.
3.4. Обстеження розсадника починають з огляду маточних та
інших насаджень, які розміщені навколо розсадника в радіусі
200-300 м. Кожна культура в розсаднику обстежується окремо, також
окремо обстежуються ділянки однієї і тієї ж культури, різні за
походженням. При цьому оглядають кожну 50-у рослину в ряду. Денна
норма на одного обстежувача: для саджанців - 400-500 рослин, для
сіянців - 1500-2000 рослин.
3.5. При обстеженні великих садів однорідних культур
оглядають не менше 15 відсотків дерев (кожне 5-е дерево), на
ділянках менше 3 га - від 25 до 50 відсотків, а на присадибних -
від 50 до 100 відсотків дерев, на ділянках, де менше 20-ти дерев,
оглядають всі дерева. Залежно від віку та величини крони рослини
один обстежувач повинен за день оглянути до 120 дерев. При
кількості дерев на ділянці від 20 до 70 перегляду підлягають від
10 - 30 дерев, від 71 до 150 - 31-40 дерев, від 150 до 500 -
41-50 дерев і від 50 і більше - 15 відсотків дерев.
3.6. Зразки з виявленими при обстеженні щитівками збирають і
відсилають до зональних карантинних лабораторій для уточнення
видової належності шкідника. При цьому їх обов'язково наділяють
етикеткою (додаток N 1).
3.7. Після обстеження в кожному господарстві обстежувач
складає акт, в якому вказується площа насадження, назва
господарства або населеного пункту, обстежувана площа та інше. Акт
підписують: керівник господарства або представник органу місцевого
самоврядування, інспектор з карантину рослин і обстежувач
(додаток N 2).

4. Запровадження особливого карантинного режиму

4.1. Запровадження особливого карантинного режиму
здійснюється відповідно до порядку, визначеного статтею 8 Закону
України "Про карантин рослин" ( 3348-12 ).
4.2. Розробка відповідних карантинних заходів залежить від
правильного визначення карантинного об'єкта, який виявлено при
обстеженні і огляді підкарантинної рослинної продукції.
4.3. Після встановлення карантинною експертизою наявності
карантинного об'єкта - КЩ - державний інспектор з карантину рослин
негайно повідомляє головну і обласну державні інспекції з
карантину рослин та відповідний орган місцевого самоврядування або
місцеву державну адміністрацію.
4.4. При виявленні ізольованого вогнища державний інспектор з
карантину рослин вживає необхідних заходів для проведення
додаткових обстежень з метою уточнення заселеної КЩ території.
4.5. Обстеження усіх багаторічних насаджень (крім хвойних
порід) проводять в радіусі 3 км від заражених рослин.
4.6. Державний інспектор з карантину рослин протягом 24 годин
розробляє та подає до відповідного органу місцевого
самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету
Міністрів України подання про запровадження особливого
карантинного режиму.
4.7. У поданні про запровадження особливого карантинного
режиму обов'язково повинно зазначатись: обставини, що спричинили
запровадження особливого карантинного режиму; межі території, на
якій запроваджується особливий карантинний режим; час, з якого
запроваджується особливий карантинний режим, а також перелік
карантинних обмежень та комплекс карантинних заходів щодо
локалізації і ліквідації КЩ.

5. Локалізація і ліквідація вогнищ каліфорнійської щитівки

5.1. На території з особливим карантинним режимом
здійснюється комплекс карантинних заходів, спрямованих на знищення
вогнищ з КЩ та запобігання подальшому розповсюдженню шкідника.
5.2. Згідно із Законом України "Про карантин рослин"
( 3348-12 ) підприємства, господарства, установи та громадяни, на
території яких виявлені вогнища КЩ, зобов'язані здійснювати
карантинні заходи щодо локалізації і ліквідації вогнищ шкідника за
власний рахунок.
5.3. Підкарантинні матеріали, які вивозяться із зон
особливого карантинного режиму, повинні супроводжуватись
фітосанітарним сертифікатом, який видається державним органом з
карантину рослин.
5.4. Адміністрація залізниць, аеропортів, річкових та
морських портів, автогосподарств може приймати і перевозити з
районів поширення КЩ посадковий матеріал лише за наявності у
відправника карантинних сертифікатів.

5.5. В районах поширення КЩ керівники транспортних,
торговельних, заготівельних організацій і промислових підприємств,
які переробляють рослинну продукцію, зобов'язані:
5.5.1. Суворо дотримуватись карантинних вимог на територіях
підлеглих їм організацій під час транспортування, зберігання,
переробки та реалізації продукції рослинного походження, на яку
розповсюджуються карантинні обмеження щодо КЩ.
5.5.2. Проводити силами фумігаційних загонів місцевих
інспекцій з карантину рослин знезараження продукції рослинного
походження, тари, транспортних засобів, складів та інших
приміщень, де вона зберігається.

5.6. Вивезення сіянців, саджанців, живців плодових, ягідних і
лісодекоративних культур категорично забороняється:
5.6.1. З районів розповсюдження КЩ у вільні від неї райони
без огляду.
5.6.2. За межі заселених шкідником господарств, в яких не
здійснені своєчасні ефективні заходи з локалізації його вогнищ.
5.6.3. Приватним особам із заселених КЩ районів у вільну від
неї зону всіма видами транспорту, у вантажі, поштових
відправленнях.

5.7. Дозволяється вивезення:
5.7.1. Із господарств, насадження яких вільні від КЩ, після
огляду у новій або знезараженій тарі в зону часткового
розповсюдження шкідника і промислові центри вільної від нього
зони.
5.7.2. Із розсадників, які вільні від КЩ і віддалені від
вогнищ зараження не менше ніж на 1 км, в межах області і району.
5.7.3. Із зони часткового розповсюдження, вільних від КЩ
господарств в новій або знезараженій тарі без обмежень, залежно
від строків дозрівання.
5.7.4. З господарств, які заражені КЩ, хвойних порід,
цитрусових, полуниці, суниці, пальм, драцени, юкки, маслини,
магнолій, камелій, азалій, гранату, кактусів в усі країни після
огляду.

5.8. Для ліквідації вогнища обов'язкове здійснення
агротехнічних заходів, тобто очищення дерев від відмерлої кори,
прорідження крони дерев, видалення сухих гілок, знищення
прикореневої і чагарникової порослі навколо стовбурів, в міжряддях
і на узбіччях доріг, знищення рослинних решток.

5.9. На територіях вогнищ всі насадження обробляють в такому
порядку:
5.9.1. Обприскування до розпускання бруньок при температурі
повітря не вище +20 град.C.
5.9.2. При сильному зараженні літнє обприскування проводять в
період вегетації, на початку масового відродження бродяжок кожного
покоління, при дуже сильному - двічі з інтервалом 10 днів. При
обробці використовують препарати згідно з Переліком пестицидів та
агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, затвердженим
Укрдержхімкомісією Кабінету Міністрів України.

5.10. Відповідальність за здійснення заходів з боротьби з КЩ
покладається на:
5.10.1. В сільськогосподарських колективах, державних,
фермерських, орендних та інших господарствах - на керівників
господарств, власників земельних ділянок.
5.10.2. В містах - на органи місцевого самоврядування та
місцевої державної адміністрації.
5.10.3. В смузі відчуження землі, прилеглої до залізниць,
шосейних доріг - на керівників ділянок залізниці і шосейних доріг.
5.10.4. В колективних садах - на правління садівничих
колективів.

5.11. Службові особи та громадяни, які порушують комплекс
встановлених карантинних заходів щодо боротьби з каліфорнійською
щитівкою, притягаються до відповідальності згідно з
законодавством.

6. Скасування особливого карантинного режиму

6.1. Після здійснення комплексу встановлених карантинних
заходів і повної ліквідації вогнищ КЩ державний інспектор з
карантину рослин продовжує спостереження за вогнищем наступні два
роки.
6.2. При виявленні рецидивів розвитку КЩ державний інспектор
з карантину рослин знову організовує здійснення усього комплексу
карантинних заходів, доки вогнище не буде знищене.
6.3. При повній ліквідації вогнищ КЩ і за умови відсутності
рецидивів розвитку КЩ протягом наступних двох років державний
інспектор з карантину рослин подає до органу місцевого
самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету
Міністрів подання про скасування особливого карантинного режиму.

6.4. У поданні про скасування особливого карантинного режиму
обов'язково зазначається:
6.4.1. Підстава-обгрунтування щодо скасування особливого
карантинного режиму.
6.4.2. Площа або територія, з якої скасовується особливий
карантинний режим.

6.5. Про зняття особливого карантинного режиму державний
інспектор повідомляє усі підприємства, організації, розташовані на
цій території, та громадян, які там проживають.

Додаток N 1
до Інструкції по виявленню,
локалізації та ліквідації
вогнищ каліфорнійської
щитівки

Етикетка

Підпис

Додаток N 2
до Інструкції по виявленню,
локалізації та ліквідації
вогнищ каліфорнійської
щитівки

Акт
обстеження на виявлення каліфорнійської щитівки

"____" _________ 199__ р.

1. Республіка, область ___________________________________________
2. Район _________________________________________________________
3. Населений пункт _______________________________________________
4. Назва господарства ____________________________________________
5. Площа під плодовими та лісодекоративними культурами (га) _____,
в т.ч. плодові і ягідні _______, декоративні ________, інші ______
6. Обстежено (га) ______, в т.ч. плодових і ягідних _____________,
декоративних ____________________, інших _________________________
7. Виявлено пошкоджень (га) ______, в т.ч. плодових і ягідних ___,
декоративних ____________________, інших _________________________
8. Збирання комах та зразки пошкоджень в кількості ______________,
відібрані громадянином ______________________________ і направлені
для визначення в карантинну лабораторію __________________________

Керівник господарства
(представник органу
місцевого самоврядування) _______________

Агроном по захисту рослин _______________

Обстежувач _______________

Затверджено
наказом Головної державної
інспекції з карантину
рослин України від
5 лютого 1997 р. N 8

Інструкція
по виявленню, локалізації та ліквідації
вогнищ раку картоплі

Ця Інструкція визначає порядок здійснення комплексу
карантинних заходів з виявлення, локалізації і ліквідації вогнищ
небезпечного карантинного захворювання - раку картоплі.

1. Терміни і визначення

Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1.1. Рак картоплі - небезпечне карантинне захворювання
картоплі, томату та інших рослин родини пасльонових.
1.2. Локалізаційні заходи - це проведення комплексу
карантинних заходів, які запобігають подальшому розповсюдженню
раку картоплі з вогнища.
1.3. Ліквідаційні заходи - це знищення карантинного
захворювання - раку картоплі - у вогнищах зараження з
використанням радикальних, механічних, біологічних та інших
заходів.
1.4. Карантинне вогнище - це ізольована територія, на якій
присутній карантинний об'єкт.

2. Загальні положення

2.1. Дана Інструкція розроблена відповідно до Закону України
"Про карантин рослин" ( 3348-12 ) і поширюється на всі установи,
організації, підприємства, колективні, фермерські господарства
незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності та на
окремих громадян, які займаються вирощуванням, заготівлею,
переробкою, перевезенням, зберіганням та реалізацією
підкарантинної рослинної продукції, та встановлює порядок
здійснення карантинних заходів, які спрямовані на запобігання
розповсюдженню і ліквідацію вогнищ раку картоплі.
2.2. Ця Інструкція обов'язкова для виконання Головними
державними інспекторами з карантину рослин, їх заступниками і
державними інспекторами з карантину рослин (далі - державний
інспектор з карантину рослин), які здійснюють державний контроль
під час вжиття заходів з карантину рослин при вирощуванні,
заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні,
переробці, реалізації та використанні підкарантинної продукції
підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами та
громадянами.

3. Виявлення вогнищ раку картоплі

3.1. З метою виявлення карантинного захворювання - раку
картоплі - та вжиття своєчасних заходів по локалізації і
ліквідації його вогнищ, здійснюються обстеження вегетуючих рослин
шляхом візуального огляду бадилля та бульб, а також відбір зразків
грунту.
3.2. Обстеженню підлягають господарства, що вирощують елітний
сортовий насіннєвий матеріал, господарства товарного виробництва
та присадибні ділянки, що розташовані на території цих
господарств.
3.3. Обстеження проводяться державними інспекторами та
спеціалістами господарств з різною періодичністю: щорічно - в
господарствах, які вирощують елітний сортовий насіннєвий матеріал;
через два роки - в господарствах, товарного виробництва; через
чотири роки - в господарствах, вільних від хвороби, а також на
присадибних ділянках, що розташовані на території цих господарств.
Обстежуються також території пунктів ввезення імпортної та
вітчизняної підкарантинної продукції, яка надходить із зон
особливого карантинного режиму.
3.4. Контрольне вибіркове обстеження проводять в терміни:
перше - в період масового цвітіння рослин, друге - під час
збирання врожаю шляхом відбору зразків.
3.5. Характер пошкодження - на уражених бульбах утворюються
нарости, які зовнішнім виглядом нагадують суцвіття цвітної
капусти, іноді вони перевищують розміри самих бульб. Гриб уражує
бульби, столони, кореневу шийку, рідше стебла рослин, листки та
квіти. На відміну від інших рослин родини пасльонових, в яких
ракові нарости утворюються і на корінні, корені рослин картоплі не
ушкоджуються.
3.6. Під час цвітіння рослин картоплі обстеження проводять за
діагоналлю посадки (100 рослин при розмірі ділянки до 0,1 га), при
обстеженні бульб (на ділянках до 0,1 га викопують і оглядають по
50 кущів).
3.7. Денна норма на одного обстежувача - 7-10 присадибних
ділянок, в господарствах - 10-15 га.
3.8. З кожної ділянки по рівномірній сітці відбирають
50 виїмок об'ємом біля 5 куб.см кожна і об'єднують в один вихідний
зразок об'ємом 250 куб.см. Норма відбору грунтових зразків з
кожного гектара в насіннєвих господарствах - 4 зразки, в
фермерських та інших господарствах - 2 зразки, на присадибних
ділянках - 1 зразок.
3.9. Обстежувач загальним оглядом бадилля та бульб відмічає
наявність або відсутність захворювання, схожого на рак, відбирає
зразок і загортає його в папір.
3.10. Зібрані зразки наділяють етикеткою (додаток N 1) і
відсилають до зональних карантинних лабораторій для уточнення
правильності визначення хвороби.
3.11. Після обстеження в кожному господарстві обстежувач
складає акт, в якому вказується площа посівів, назва господарства
або населеного пункту, обстежувана площа та інше. Акт підписують:
керівник господарства або представник органу місцевого
самоврядування, інспектор з карантину рослин і обстежувач
(додаток N 2).

4. Запровадження особливого карантинного режиму

4.1. Запровадження особливого карантинного режиму
здійснюється відповідно до порядку, визначеного статтею 8 Закону
України "Про карантин рослин" ( 3348-12 ).
4.2. Розробка відповідних карантинних заходів залежить від
правильного визначення карантинного об'єкта, який виявлений при
обстеженні і огляді підкарантинної рослинної продукції.
4.3. При встановленні карантинною експертизою наявності
карантинного об'єкта - раку картоплі - державний інспектор з
карантину рослин негайно повідомляє головну і обласну державні
інспекції з карантину рослин та відповідний орган місцевого
самоврядування або місцеву державну адміністрацію.
4.4. При виявленні ізольованого вогнища державний інспектор з
карантину рослин вживає необхідних заходів до проведення
додаткових обстежень з метою уточнення зараженості межуючих з
вогнищем раку картоплі площ.
4.5. Державний інспектор з карантину рослин протягом 24 годин
розробляє та подає до відповідного органу місцевого
самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету
Міністрів України подання про запровадження особливого
карантинного режиму.
4.6. У поданні про запровадження особливого карантинного
режиму обов'язково повинно зазначатись: обставини, що спричинили
запровадження особливого карантинного режиму; межі території, на
якій запроваджується особливий карантинний режим; час, з якого
запроваджується особливий карантинний режим, а також перелік
карантинних обмежень та комплекс карантинних заходів щодо
локалізації і ліквідації раку картоплі.

5. Локалізація та ліквідація вогнищ раку картоплі

5.1. На території з особливим карантинним режимом
здійснюється комплекс карантинних заходів, спрямованих на знищення
вогнищ раку картоплі та запобігання подальшому розповсюдженню
хвороби.
5.2. Згідно із Законом України "Про карантин рослин"
( 3348-12 ) підприємства, господарства, установи та громадяни, на
території яких виявлені вогнища раку картоплі, зобов'язані
здійснювати карантинні заходи щодо локалізації і ліквідації вогнищ
хвороби за власний рахунок.
5.3. Вогнищем раку картоплі вважається заклад, присадибна
ділянка, господарство, на земельних угіддях якого виявлено
хворобу, незалежно від розмірів зараженої площі. Залежно від
ступеня зараження розрізняють райони (адміністративні центри):
вільні від вогнищ раку картоплі; часткового (обмеженого)
розповсюдження хвороби, в яких заражено менше 50 відсотків
населених пунктів; широкого розповсюдження, коли зараження
виявлено більше ніж в 50 відсотків населених пунктів, та райони з
новим патотипом збудника.
5.4. Підкарантинні матеріали, які вивозяться із зон
особливого карантинного режиму, повинні супроводжуватись
фітосанітарним сертифікатом, який видається державним органом з
карантину рослин.
5.5. Адміністрація залізниць, аеропортів, річкових та
морських портів, автогосподарств може приймати і перевозити з
районів поширення раку картоплі картоплю, пасльонові культури та
посадковий матеріал тільки за наявності у відправника карантинних
сертифікатів.
5.6. В районах поширення раку картоплі керівники
транспортних, торговельних, заготівельних організацій і
промислових підприємств, які переробляють рослинну продукцію,
зобов'язані: суворо дотримуватись карантинних вимог на територіях
підлеглих їм організацій при транспортуванні, зберіганні,
переробці та реалізації продукції рослинного походження, на яку
розповсюджуються карантинні обмеження щодо раку картоплі.

5.7. Категорично забороняється:
5.7.1. Вивезення і реалізація картоплі з населених пунктів,
що мають вогнища раку картоплі, у вільні від цього захворювання
райони країни.
5.7.2. Заготівля та використання насіннєвої картоплі із
заражених господарств для вирощування у вільних районах заражених
областей (надлишки можуть бути вивезені тільки для переробки на
підприємствах, розташованих в межах заражених районів).
5.7.3. Використання гною із господарств, на території яких
виявлено вогнище раку картоплі, можливе тільки на заражених
територіях.

5.8. Дозволяється вивезення картоплі:
5.8.1. З вільних районів, які знаходяться в заражених
областях, без карантинних обмежень.
5.8.2. Вивезення суперелітної, елітної і сортової насіннєвої
картоплі районованих та перспективних сортів, які вирощені в
елітарно-насінницьких господарствах, науково-дослідних інститутах,
дослідних станціях, учбово-дослідних господарствах, дозволяється
після їх обстеження.

5.9. Агротехнічні заходи є основними в боротьбі проти раку
картоплі і включають в себе: використання для посадки бульб гарної
якості, ракостійких, чистосортних сортів картоплі; промивання
бульб перед висаджуванням слаболужним розчином; дотримування
сівозміни; внесення органічних добрив; не допускання залуження та
вирощування багаторічних трав, що консервують вогнища хвороби;
сортозаміна ракостійких сортів не рідше 1 разу в 5 років.
5.10. На території вогнища для боротьби з раком картоплі
використовується асортимент фунгіцидів відповідно до Переліку
пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні,
затвердженого Укрдержхімкомісією Кабінету Міністрів України.

5.11. Відповідальність за виконання заходів щодо боротьби з
раком картоплі покладається:
5.11.1. В сільськогосподарських колективах, державних,
фермерських, орендних та інших господарських колективах - на
керівників та спеціалістів господарств.
5.11.2. В колективних товариствах - на керівників правління
товариств і власників земельних ділянок.
5.11.3. В містах і населених пунктах - на органи місцевого
самоврядування та місцевої державної адміністрації.

5.12. Службові особи та громадяни, які порушують комплекс
встановлених карантинних заходів щодо боротьби з раком картоплі,
притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

6. Скасування особливого карантинного режиму

6.1. Після здійснення комплексу встановлених карантинних
заходів і повної ліквідації вогнищ раку картоплі державний
інспектор з карантину рослин та спеціалісти господарств
продовжують проводити спостереження за вогнищем наступні три роки.
6.2. При виявленні рецидивів раку картоплі державний
інспектор з карантину рослин організовує повторне проведення
усього комплексу карантинних заходів до повного знищення вогнища.
6.3. При повній ліквідації вогнищ раку картоплі, за умови
відсутності його рецидивів протягом наступних трьох років,
державний інспектор з карантину рослин надсилає до органу
місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації або
Кабінету Міністрів подання щодо скасування особливого карантинного
режиму.

6.4. У поданні про скасування особливого карантинного режиму
обов'язково зазначається:
6.4.1. Підстава-обгрунтування щодо скасування особливого
карантинного режиму.
6.4.2. Площа або територія, стосовно якої скасовується
особливий карантинний режим.

Додаток N 1
до Інструкції по виявленню,
локалізації та ліквідації
вогнищ раку картоплі

Етикетка

1. Область _______________________________________________________
2. Район _________________________________________________________
3. Сільрада ______________________________________________________
4. Населений пункт _______________________________________________
5. Назва господарства ____________________________________________
6. Місце знаходження ділянки (присадибної, в полі) _______________
7. Прізвище, ім'я та по батькові власника ділянки ________________
8. Поштова адреса ________________________________________________
9. Заражена площа, га ____________________________________________
10. Кількість виявлених уражених кущів, шт. ______________________
11. Сорт картоплі ________________________________________________
12. Зразок взято "____" ______________ 19__ р.
13. Прізвище, ім'я по батькові обстежувача, який відібрав зразок,
__________________________________________________________________
Посада
__________________________________________________________________

Підпис

Додаток N 2
до Інструкції по виявленню,
локалізації та ліквідації
вогнищ раку картоплі

Акт N ____
про виявлення раку картоплі та
встановлення меж вогнища

"____" __________ 19__ р.

В господарстві __________________________________, розташованому в
населеному пункті ___________________________ сільради (міськради)
________________________ району __________________________________
області (республіки), ____________________________________________
комісія у складі карантинного інспектора ________________________,
агронома колгоспу або агронома із захисту рослин _________________
_________________ та представника сільради (міськради) ___________
________________________ постановила, що "____" __________ 19__ р.
дослідником ___________________ на ділянці, яка належить _________
__________________________________________________________________
(прізвище, ім'я та по батькові власника або назва колгоспу)
виявлена ураженість обстеженої картоплі раком ____________________

Характеристика зараженої ділянки
1. Заражена ділянка (присадибна, в полі і т.д.) __________________
2. Характеристика грунту (піщаний, чорнозем, суглинок, глинистий
і т.д.) __________________________________________________________
3. Загальна площа ділянки, га ____________________________________
4. Обстежена площа картоплі, га __________________________________
5. Сорт картоплі _________________________________________________
6. Заражена площа, га ____________________________________________
7. Загальна кількість обстежених кущів, шт. ______________________
8. Кількість заражених кущів, шт. ________________________________
9. Рік виявлення _________________________________________________
10. Звідки захворювання могло бути занесено ______________________
11. Звідки надходив посадковий матеріал або гній _________________
12. Куди, кому відпускався посадковий матеріал або гній з даного
господарства _____________________________________________________
13. Зразки зараженої картоплі відправлені ________________________
14. Підлягає знезараженню ділянка, га ____________________________
15. Підлягає хімічному знезараженню:
а) сільськогосподарський реманент, яким обробляли заражену
площу;
б) місця зберігання зараженої картоплі;
в) зливні ями та гноєсховища;
г) двір для худоби.
16. Висновки інспектора з карантину рослин _______________________
__________________________________________________________________

Додатки: 1. Схема зараженої площі.
2. Обов'язки власника ділянки.

Представник Держінспекції
з карантину рослин _______________

Керівник господарства
(представник органу
місцевого самоврядування) _______________

Агроном колгоспу або
агроном із захисту рослин _______________

Місце печатки Держінспекції
з карантину рослин

Затверджено
наказом Головної державної
інспекції з карантину
рослин України від
5 лютого 1997 р. N 8

Інструкція
по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ
золотистої картопляної нематоди

Ця Інструкція визначає порядок здійснення комплексу заходів
по виявленню, локалізації і ліквідації вогнищ небезпечного
карантинного шкідника - золотистої картопляної нематоди.

1. Терміни і визначення

Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1.1. Карантинний об'єкт - шкідник, збудник хвороби рослин чи
бур'ян, який відсутній або обмежено поширений на території
України, але який може завдати значної шкоди рослинам або
рослинній продукції.
1.2. Золотиста картопляна нематода - небезпечний карантинний
шкідник картоплі, який також уражує корені помідорів та бур'янів
родини пасльонових.
1.3. Локалізаційні заходи - це здійснення комплексу
карантинних заходів, які запобігають подальшому розповсюдженню
золотистої картопляної нематоди.
1.4. Ліквідаційні заходи - це знищення карантинного
шкідника - золотистої картопляної нематоди - у вогнищах зараження
з використанням радикальних, механічних, біологічних та інших
заходів.
1.5. Карантинне вогнище - це ізольована територія, на якій
присутній карантинний об'єкт.

2. Загальні положення

2.1. Дана Інструкція розроблена відповідно до Закону України
"Про карантин рослин" ( 3348-12 ), поширюється на всі установи,
організації, підприємства, колективні, фермерські господарства
незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності та на
окремих громадян, які займаються вирощуванням, заготівлею,
переробкою, перевезенням, зберіганням та реалізацією
підкарантинної рослинної продукції, та встановлює порядок
проведення карантинних заходів, які спрямовані на запобігання
розповсюдженню і ліквідацію вогнищ золотистої картопляної
нематоди.
2.2. Ця Інструкція обов'язкова для виконання головними
державними інспекторами з карантину рослин, їх заступниками і
державними інспекторами з карантину рослин (далі - державний
інспектор з карантину рослин), які здійснюють державний контроль
під час вжиття заходів з карантину рослин при вирощуванні,
заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні,
переробці, реалізації та використанні підкарантинної продукції
підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами,
громадянами.

3. Виявлення вогнищ золотистої картопляної нематоди

3.1. Вогнище золотистої картопляної нематоди - це площа:
1) на присадибних ділянках та ділянках індивідуального
використання - вся ділянка, на якій виявлена нематода;
2) на землях КСП - безпосередньо заражена площа разом з
прилеглою п'ятиметровою захисною смугою.

3.2. Обстеженню підлягають:
3.2.1. Посадки картоплі на присадибних ділянках, на
землях КСП на інших державних господарств, в науково-дослідних
установах, дослідно-селекційних станціях, насінницьких
господарствах, які займаються вирощуванням насіннєвої картоплі.
3.2.2. Розсадницькі господарства, ботанічні сади та інші
господарства, з яких вивозиться посадковий матеріал (саджанці,
сіянці, цибулини).
3.2.3. Місця зберігання і переробки продукції, пункти
ввезення імпортної та вітчизняної підкрантинної продукції з зон
особливого карантинного режиму.

3.3. Обстеження на виявлення вогнищ золотистої картопляної
нематоди проводять наступними методами:
1) методом відбору та аналізу грунтових зразків;
2) методом наземного візуального обстеження посадок картоплі
і томатів в період вегетації;
3) методом аеровізуального спостереження за посадками
картоплі і томатів та їх аерофотозйомки.

3.4. Обстеження на виявлення вогнищ золотистої картопляної
нематоди проводять:
1) візуально, в період цвітіння картоплі і пізніше (з 1 липня
по 20 серпня);
2) методом відбору грунтових зразків в будь-яку пору року, за
винятком періоду замерзання грунту.

3.5. Денна норма на одного обстежувача - 7-10 присадибних
ділянок, в господарствах - 10-15 га.
3.6. З кожної ділянки по рівномірній сітці відбирають
50 виїмок об'ємом 5 куб.см кожна і об'єднують в один вихідний
зразок об'ємом 250 куб.см. Норма відбору грунтових зразків в
насінницьких господарствах - 4 зразки, в фермерських та інших
господарствах - 2 зразки, на присадибних ділянках - 1 зразок.
3.7. Обстеження площ та відбір грунтових зразків на великому
земельному масиві (1 га і більше) проводять в радіусі 5 м, де
відбирають зразки по загущеній сітці, тобто через кожний 1 м.
3.8. Обстеження проводяться державними інспекторами та
спеціалістами господарств.
3.9. Обстеження проводять під керівництвом агрономів
господарств, спеціалістів з карантину рослин.
3.10. Обстеження площ в розсадниках, ботанічних садах,
науково-дослідних установах, селекційних станціях, в насінницьких
господарствах, з яких вивозиться посадковий матеріал, проводять
щорічно методом відбору грунтових зразків силами та засобами цих
господарств.
3.11. Обстеження площ на полях КСП та інших державних
господарств, на присадибних ділянках проводять один раз в три роки
силами та засобами цих господарств.
3.12. Відібрані зразки грунту в повітряно-сухому стані або
зафіксоване уражене коріння з цистами нематод з
етикеткою (додаток N 1) відсилають до зональних карантинних
лабораторій для уточнення видової належності шкідника.
3.13. Після обстеження в кожному господарстві обстежувач
складає акт, в якому вказується площа насадження, назва
господарства чи населеного пункту, обстежена площа та інше. Акт
підписують: представник господарства або представник органу
місцевого самоврядування, інспектор з карантину рослин, обстежувач
(додаток N 2).

4. Запровадження особливого карантинного режиму

4.4. При виявленні ізольованого вогнища державний інспектор з
карантину рослин:
4.4.1. Вживає необхідних заходів до проведення додаткових
обстежень з метою уточнення території, на якій розповсюджена
золотиста картопляна нематода.
4.4.2. Протягом 24 годин розробляє та подає до місцевого
органу державної виконавчої влади проект рішення про запровадження
особливого карантинного режиму.

4.5. У поданні про запровадження особливого карантинного
режиму обов'язково повинно зазначатись: обставини, що спричинили
запровадження особливого карантинного режиму; межі території, на
якій запроваджується особливий карантинний режим; час, з якого
запроваджується особливий карантинний режим, а також перелік
карантинних обмежень та комплекс карантинних заходів щодо
локалізації і ліквідації золотистої картопляної нематоди.

5. Локалізація та ліквідація вогнищ золотистої
картопляної нематоди

5.1. На території з особливим карантинним режимом
здійснюється комплекс карантинних заходів, спрямованих на знищення
вогнищ золотистої картопляної нематоди та запобігання подальшому
розповсюдженню шкідника.
5.2. Згідно із Законом України "Про карантин рослин"
( 3348-12 ) підприємства, господарства, фермерські організації,
комерційні структцри та приватні особи, на території яких виявлені
вогнища золотистої картопляної нематоди, зобов'язані здійснювати
карантинні заходи по локалізації і ліквідації вогнищ шкідника за
власний рахунок.
5.3. Підкарантинні матеріали, які вивозять із зон особливого
карантинного режиму, повинні супроводжуватись фітосанітарним
сертифікатом, який видається державним органом з карантину рослин.

5.4. В районах поширення золотистої картопляної нематоди
керівники транспортних, торговельних, заготівельних організацій і
промислових підприємств, які переробляють рослинну продукцію,
зобов'язані:
5.4.1. Суворо дотримуватись карантинних вимог на територіях
підлеглих їм організацій під час транспортування, зберігання,
переробки та реалізації продукції рослинного походження, на яку
розповсюджуються карантинні обмеження щодо золотистої картопляної
нематоди.

5.5. Вивезення картоплі, коренеплодів, саджанців та цибулин
забороняється:
5.5.1. З районів розповсюдження золотистої картопляної
нематоди у вільні від неї райони без огляду.
5.5.2. З районів, де виявлено агресивні патотипи золотистої
картопляної нематоди, за межі цих районів.
5.5.3. За межі заселених шкідником господарств, в яких не
здійснені своєчасні ефективні заходи по локалізації його вогнищ.
5.5.4. Приватним особам із заселених золотистою картопляною
нематодою районів у вільну від неї зону всіма видами транспорту, у
вантажі, поштових відправленнях.

5.6. Дозволяється вивезення картоплі, коренеплодів,
саджанців, цибулин.
5.6.1. Із районів, вільних від золотистої картопляної
нематоди.
5.6.2. З господарств, які вжили ефективних заходів по
боротьбі з золотистою картопляною нематодою в новій або
знезараженій тарі в зону часткового поширення шкідника і
промислові центри вільної від неї зони.
5.6.3. З насінницьких господарств, науково-дослідних установ,
дослідних станцій суперелітну, елітну, сортонасіннєву картоплю
ретельно перевірену на відсутність цист золотистої картопляної
нематоди.
5.6.4. З полів сівозмін, де вирощується картопля, якщо поля
знаходяться не ближче 2-х км від населеного пункту.

5.7. Для ліквідації вогнищ золотистої картопляної нематоди
обов'язкове здійснення агротехнічних заходів, тобто сівозміни,
заміни вразливих сортів картоплі стійкими (нематодостійкі сорти),
застосування добрив, знищення бур'янів родини пасльонових.
5.8. Територію, на якій виявлено вогнище золотистої
картопляної нематоди обробляють нематоцидами згідно з Переліком
пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні,
затвердженим Укрдержхімкомісією Кабінету Міністрів України.

5.9. Відповідальність за виконання заходів по боротьбі з
золотистою картопляною нематодою покладається на:
5.9.1. У сільськогосподарських колективах, державних,
фермерських, орендних та інших господарствах - на керівників
господарств, власників земельних ділянок.
5.9.2. У містах - на керівників комунальних господарств.
5.9.3. У смузі відчуження землі, прилеглої до залізниць і
шосейних доріг, - на керівників ділянок залізниць, шосейних доріг.
5.9.4. У колективних садах - на правління садівничих
колективів.

5.10. Службові особи та громадяни, які порушують комплекс
встановлених карантинних заходів стосовно золотистої картопляної
нематоди, притягаються до відповідальності згідно з
законодавством.

6. Скасування особливого карантинного режиму

6.1. Після здійснення комплексу встановлених карантинних
заходів і повної ліквідації вогнищ золотистої картопляної нематоди
державний інспектор з карантину рослин продовжує проводити
спостереження за вогнищем наступні два роки.
6.2. При виявленні рецидивів розвитку золотистої картопляної
нематоди державний інспектор з карантину рослин із спеціалістом
господарства повторно організовує здійснення усього комплексу
карантинних заходів до повного знищення вогнища.
6.3. Після повної ліквідації вогнищ золотистої картопляної
нематоди та за умови відсутності життєздатних личинок в цистах із
зразків грунту, що відібрані на вогнищах і в місцях зберігання
картоплі, протягом наступних двох років державний інспектор з
карантину рослин вносить до органу місцевого самоврядування,
місцевої державної адміністрації або Кабінету Міністрів подання
про скасування особливого карантинного режиму.

6.4. У поданні про скасування особливого карантинного режиму
обов'язково зазначається:
6.4.1. Підстава-обгрунтування щодо скасування особливого
карантинного режиму.
6.4.2. Площа або територія, з якої скасовується особливий
карантинний режим.

6.5. Про зняття особливого карантинного режиму державна
служба з карантину рослин повідомляє усі підприємства,
організації, що розташовані на цій території, та громадян, які там
проживають.

Додаток N 1
до Інструкції по виявленню,
локалізації та ліквідації
вогнищ золотистої
картопляної нематоди

Етикетка
відбору вихідних зразків грунту

1. Область _______________________________________________________
2. Район _________________ Сільрада ______________________________
3. Населений пункт _______________________________________________
4. Господарство __________________________________________________
(колективне господарство)
5. Власник ділянки _______________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові,
__________________________________________________________________
адреса)
6. Місце знаходження ділянки _____________________________________
(присадибна, в полі)
7. Площа, на якій відібрано вихідний зразок, _________________ га.
8. Назва культури, що вирощується на ділянці, ____________________
9. Зразок відібрав _______________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
10. Дата відбору зразка __________________________________________

Посада
__________________________________________________________________

Підпис

Додаток N 2
до Інструкції по виявленню,
локалізації та ліквідації
вогнищ золотистої
картопляної нематоди

Акт
на виявлення картопляної нематоди

"____" __________ 19__ р.

В господарстві _______________________, розташованому в населеному
пункті ___________, _____________ сільради (міськради) ___________
_________ району, ___________ області, комісія в складі інспектора
з карантину рослин ______________________________________________,
представників господарства ______________________________________,
представника сільради (міськради) ________________________________
встановила, що "____" __________ 199__ р. оглядачем ______________
при обстеженні ділянки, що належить ______________________________
__________________________________________________________________
(прізвище власника або назва господарства)
шляхом відбору зразків грунту виявлено ________ цист (личинок)
картопляної нематоди на 100 куб.см грунту, що затверджується
свідоцтвом карантинної експертизи N ___ від "____" ______ 199__ р.

1. Характеристика зараженої ділянки

1.1. Заражена ділянка (присадибна, в полі і т.ін.) _______________
1.2. Місце розташування ділянки (пагорб, схил, низина, рівнина) __
__________________________________________________________________
1.3. Характеристика грунту (піщаний, чорнозем, супіщаний,
суглинок, глина і т.ін.) _________________________________________
1.4. Загальна площа орної землі ____ га, в тому числі під
картоплею ________________________________________________________
1.5. Всього заражено _________________________________________ га.
1.6. Якою культурою була занята заражена ділянка:
а) в попередні два-три роки _________________________________
б) чи є на зараженій ділянці плодово-ягідні насадження (які,
скільки) _________________________________________________________
1.7. Результати обстеження полів в сусідніх господарствах ________
__________________________________________________________________
1.8. Звідки захворювання могло бути занесено і яким чином ________
__________________________________________________________________
1.9. Куди і коли вивозилась картопля: коренеплоди, розсада,
саджанці або перегній з даного господарства ______________________

2. Заходи по знезараженню грунту

2.1. Знезараження грунту вогнища ______________________ м кв. ____
__________________________________________________________________
(нематоцид)
__________________________________________________________________
(дози, строки)
2.2. Знезараження ________________________________________________
(чим, коли, скільки)
а) місце зберігання зараженої картоплі ___________________________
б) сільськогосподарський інвентар ________________________________
в) гноєсховище ___________________________________________________

3. Висновок інспектора з карантину рослин

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

Додаток: 1. Схема розташування вогнища на ділянці.
2. Свідоцтво карантинної експертизи N ________
3. Зобов'язання власника ділянки.

Підписи керівників

Керівник господарства
(представник органу
місцевого самоврядування) _______________

Агроном по захисту рослин _______________

Обстежувач _______________

Затверджено
наказом Головної державної
інспекції з карантину
рослин України від
5 лютого 1997 р. N 8

Інструкція
по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ
картопляної молі

Ця Інструкція визначає порядок здійснення комплексу
карантинних заходів з виявлення, локалізації і ліквідації вогнищ
небезпечного карантинного шкідника - картопляної молі.

1. Терміни і визначення

Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1.1. Картопляна міль - небезпечний карантинний шкідник
пасльонових культур.
1.2. Локалізаційні заходи - це проведення комплексу
карантинних заходів, які запобігають подальшому розповсюдженню
картопляної молі з вогнища.
1.3. Ліквідаційні заходи - це знищення карантинного
шкідника - картопляної молі - у вогнищах зараження з використанням
радикальних, механічних, біологічних та інших заходів.
1.4. Карантинне вогнище - це ізольована територія, на якій
присутній карантинний об'єкт.

2. Загальні положення

2.1. Дана Інструкція розроблена відповідно до Закону України
"Про карантин рослин" ( 3348-12 ) і поширюється на всі установи,
організації, підприємства, колективні та фермерські господарства
незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності та на
окремих громадян, які займаються вирощуванням, заготівлею,
переробкою, перевезенням, зберіганням та реалізацією
підкарантинної рослинної продукції, і встановлює порядок вжиття
карантинних заходів, що спрямовані на запобігання розповсюдженню і
ліквідацію вогнищ картопляної молі.
2.2. Ця Інструкція обов'язкова для виконання головними
державними інспекторами з карантину рослин, їх заступниками і
державними інспекторами з карантину рослин (далі - державний
інспектор з карантину рослин), які здійснюють державний контроль
під час вжиття заходів з карантину рослин при вирощуванні,
заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні,
переробці, реалізації та використанні підкарантинної продукції
підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами,
громадянами.

3. Виявлення вогнищ картопляної молі

3.1. З метою виявлення карантинного шкідника - картопляної
молі та вжиття своєчасних заходів по локалізації і ліквідації їх
вогнищ здійснюються обстеження пасльонових культур візуально та за
допомогою феромонних пасток.
3.2. Обстеженню підлягають усі рослини, як культурні, так і
дикорослі, бульби картоплі і плоди овочевих пасльонових культур,
сховища, бази, склади та ін. Також обстежуються території пунктів
ввезення імпортної та вітчизняної підкарантинної продукції, яка
надходить із зон особливого карантинного режиму.
3.3. Обстеження проводяться державним інспектором та
спеціалістами господарств в період масової появи шкідника
(серпень) шляхом відлову метеликів феромонними пастками. Після
виявлення метеликів на даному полі проводять візуальні обстеження.
3.4. За допомогою феромонних пасток проводяться обстеження
пасльонових культур з розрахунку одна пастка на 5 га. В населених
пунктах одна пастка вивішується на 10 присадибних ділянках.
Візуальні обстеження проводять за характерними ознаками
пошкодження рослин. Огляд 5-10 рослин в двох суміжних рядках в
10 рівновіддалених місцях в шаховому порядку або за діагоналлю
поля.

3.5. Денна норма на одного обстежувача:
- обстежуються поля посівів картоплі - 5 га, тютюну - 3 га.
Оглядають, залежно від рельєфу, розміру території, 250-500 кущів
вздовж рядків.
3.6. Обстежувач загальним оглядом рослин відмічає наявність
чи відсутність пошкоджень рослин гусеницями картопляної молі, на
листах пасльонових виявляють округлі міни, частіше прозорі,
розміщені ближче до центральної і бічних жилок листка. Через
стінки міни видно гусениць шкідника старшого віку. Спостерігається
сплетіння листків павутиною, пошкодження стебла і пагонів. Такі
пошкодження виявляють по загнутій верхівці пагона із зів'ялим
листям. На плодах, пошкоджених гусеницями картопляної молі,
помітні місця їх проникнення. В них часто помітні екскременти
гусені. При розрізі плодів виявляють гусінь різних поколінь, їх
ходи, які заповнені екскрементами. Пошкодження збирають в
поліхлорвінілові пакети або безпосередньо в пляшки з насиченим
розчином солі, гасом, 70-відсотковим розчином спирту. Зібрані
плоди і бульби підраховують, оглядають, розрізують і підраховують
кількість пошкоджених.
3.7. Зібрані зразки наділяють етикеткою (додаток N 1) і
відсилають до зональних карантинних лабораторій для уточнення
видової належності шкідника. Шкідників, які виявлені в феромонних
пастках, відправляють до лабораторії для визначення.
3.8. Після обстеження в кожному господарстві, обстежувач
складає акт, в якому вказується площа посівів, назва господарства
або населеного пункту, обстежувана площа та інше. Акт підписують:
керівник господарства або представник органу місцевого
самоврядування, інспектор з карантину рослин і обстежувач
(додаток N 2).

4. Запровадження особливого карантинного режиму

4.1. Запровадження особливого карантинного режиму
здійснюється відповідно до порядку, визначеного у статті 8 Закону
України "Про карантин рослин" ( 3348-12 ).
4.2. Розробка відповідних карантинних заходів залежить від
правильного визначення карантинного об'єкта, який виявлений при
обстеженні і огляді підкарантинної рослинної продукції.
4.3. При встановленні карантинною експертизою наявності
карантинного об'єкта - картопляної молі - державний інспектор з
карантину рослин негайно повідомляє головну і обласну державні
інспекції з карантину рослин та відповідний орган місцевого
самоврядування або місцеву державну адміністрацію.
4.4. Після виявлення ізольованого вогнища державний інспектор
з карантину рослин вживає необхідних заходів з проведення
додаткових обстежень з метою уточнення заселеної картопляною
міллю території.
4.5. Усі пошкоджені пасльонові культури із заражених зон
використовують для громадського харчування, а також для переробки
за умови знищення або термальної обробки відходів. Заражені бульби
картоплі фумігуються, плоди томатів, баклажан, перцю
використовуються для технічної переробки та громадського
харчування в зоні вогнища.
4.6. Державний інспектор з карантину рослин протягом 24 годин
розробляє та подає до відповідного органу місцевого
самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету
Міністрів подання про запровадження особливого карантинного
режиму.
4.7. У поданні про запровадження особливого карантинного
режиму обов'язково повинно зазначатись: обставини, що спричинили
запровадження особливого карантинного режиму; межі території, на
якій запроваджується особливий карантинний режим; час, з якого
запроваджується особливий карантинний режим, а також перелік
карантинних обмежень та комплекс карантинних заходів щодо
локалізації і ліквідації картопляної молі.

5. Локалізація та ліквідація вогнищ картопляної молі

5.1. На території з особливим карантинним режимом
здійснюється комплекс карантинних заходів, спрямованих на знищення
вогнищ картопляної молі та запобігання подальшому розповсюдженню
шкідника.
5.2. Згідно із Законом України "Про карантин рослин"
( 3348-12 ) підприємства, господарства, установи та громадяни, на
території яких виявлені вогнища картопляної молі, зобов'язані
здійснювати карантинні заходи щодо локалізації і ліквідації вогнищ
шкідника за власний рахунок.
5.3. Підкарантинні матеріали, які вивозяться із зон
особливого карантинного режиму, повинні супроводжуватись
фітосанітарним сертифікатом, який видається державним органом з
карантину рослин.
5.4. Адміністрація залізниць, аеропортів, річкових та
морських портів, автогосподарств може приймати і перевозити з
районів поширення картопляної молі пасльонові культури тільки за
наявності у відправника карантинних сертифікатів.

5.5. В районах поширення картопляної молі керівники
транспортних, торговельних, заготівельних організацій і
промислових підприємств, які переробляють рослинну продукцію,
зобов'язані:
5.5.1. Суворо дотримуватись карантинних вимог на територіях,
підлеглих їм організацій, при транспортуванні, зберіганні,
переробці та реалізації продукції рослинного походження, на яку
розповсюджуються карантинні обмеження.
5.5.2. Проводити силами фумігаційних загонів місцевих
інспекцій з карантину рослин знезараження продукції рослинного
походження, транспортних засобів, складів та інших приміщень, де
вона зберігається.

5.6. Категорично забороняється:
5.6.1. Вивезення і реалізація пасльонових, які заражені
картопляною міллю, у вільні від цього шкідника райони країни.
5.6.2. Заготівля та використання насіннєвої картоплі із
заражених господарств для вирощування у вільних районах заражених
областей.

5.7. Дозволяється вивезення плодів пасльонових культур та
картоплі:
5.7.1. З вільних районів, які знаходяться в заражених
областях, без карантинних обмежень.
5.7.2. Із обстежених за допомогою феромонних пасток і вільних
господарств, які знаходяться в заражених районах, після огляду та
перебирання у міста заражених областей України.
5.7.3. Вивезення суперелітної, елітної і сортової насіннєвої
картоплі районованих та перспективних сортів, які вирощені в
елітарно-насінницьких господарствах, науково-дослідних інститутах,
дослідних станціях, учбово-дослідних господарствах дозволяється
після обстеження їх з використанням феромонних пасток.

5.8. На території вогнища для боротьби з картопляною міллю
використовується асортимент інсектицидів відповідно до Переліку
пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні,
затвердженого Укрдержхімкомісією Кабінету Міністрів України.
Обробку проводять одразу після виявлення метеликів шкідника.
Повторні обробки здійснюють з інтервалом 10-15 днів.

5.9. Відповідальність за виконання заходів щодо боротьби з
картопляною міллю покладається:
5.9.1. В сільськогосподарських колективах, державних,
фермерських, орендних та інших господарських колективах - на
керівників, спеціалістів господарств.
5.9.2. В колективних товариствах - на керівників правління
товариств і власників земельних ділянок.
5.9.3. В містах і населених пунктах - на органи місцевого
самоврядування та місцеву державну адміністрацію.

5.10. Службові особи та громадяни, які порушують комплекс
встановлених карантинних заходів щодо боротьби з картопляною
міллю, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

6. Скасування особливого карантинного режиму

6.1. Після здійснення комплексу встановлених карантинних
заходів і повної ліквідації вогнищ картопляної молі державний
інспектор з карантину рослин і спеціалісти господарств продовжують
проводити спостереження за вогнищем наступні два роки.
6.2. При виявленні рецидивів розвитку картопляної молі
державний інспектор з карантину рослин організовує повторне
здійснення усього комплексу карантинних заходів до повного
знищення вогнища.
6.3. При повній ліквідації картопляної молі, за умови
відсутності рецидивів розвитку шкідника протягом наступних двох
років, державний інспектор з карантину рослин надсилає до органу
місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації або
Кабінету Міністрів подання щодо скасування особливого карантинного
режиму.

Додаток N 1
до Інструкції по виявленню,
локалізації та ліквідації
вогнищ картопляної молі

Етикетка

1. Область _______________________________________________________
2. Район _________________________________________________________
3. Населений пункт _______________________________________________
4. Назва господарства ____________________________________________
5. Культура, сорт ________________________________________________
6. Обстежено (га) ________________, заражено (га) ________________
7. Характер і ступінь пошкодження (листя, плоди, бульби) _________
__________________________________________________________________
8. Дата відбору зразків __________________________________________
9. Прізвище спеціаліста, що відібрав зразки, _____________________

Посада
__________________________________________________________________

Підпис

Додаток N 2
до Інструкції по виявленню,
локалізації та ліквідації
вогнищ картопляної молі

Акт
обстеження на виявлення картопляної молі

"____" __________ 19__ р.

1. Республіка, область ___________________________________________
2. Район _________________________________________________________
3. Населений пункт _______________________________________________
4. Назва господарства ____________________________________________
5. Площа під пасльоновими культурами (га) ________________, в т.ч.
тютюн _______, томати _________, баклажани _________, інші _______
6. Обстежено (га) ______, в т.ч. картопля _______, тютюн ________,
томати ____________, баклажани ______________, інші ______________
7. Виявлено пошкоджених (га) ______, в т.ч. картоплі ____________,
томатів _________________, баклажанів _________________
8. Збирання комах та зразки пошкоджень в кількості ______________,
відібрані громадянином __________________________________________,
направлені на визначення в карантинну інспекцію __________________
__________________________________________________________________

Керівник господарства
(представник органу
місцевого самоврядування) _______________

Агроном із захисту рослин _______________

Обстежувач _______________

НАВИГАЦИЯ

Самые читаемые статьи

Переводчик

Голосование

Кто online