Закон и Норматив Нормативная база от LICASOFT

Украинское предприятие заключило контракт с предприятием, зарегистрированным на Тайване. Распространяются ли на Тайвань положения Соглашения между Правительством Украины и Правительством Китайской Народной Республики об избежании двойного налогообложения?

Угода між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки (далі — КНР) про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (156_675 УГОДА між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (04/12/1995) далі — Угода) поширюється на податки на доходи і майно, зазначені у ст. 2 Угоди, що стягуються згідно з податковим законодавством України та КНР.
Для цілей Угоди термін «Китай» означає КНР, та при застосуванні в географічному значенні означає всю територію КНР, включаючи її територіальне море, де застосовується китайське законодавство щодо оподаткування, і будь-яку територію за межами територіального моря, де КНР має суверенні права на розвідку і розробку ресурсів морського дна і його надр, і ресурсів прилеглих вод відповідно до міжнародного законодавства.
Враховуючи зазначене, Угода не поширюється на території з окремим законодавчим полем, які мають самостійну податкову систему і на які не поширюються закони КНР щодо оподаткування. До таких територій, зокрема, належать Гонконг, Макао та Тайвань.

Источник: Вісник податкової служби

В п. 3 ст. 10 украинско-французской конвенции об избежании двойного налогообложения (250_а01 Угода між Урядом СРСР та Урядом Французьскої Республіки про уникнення подвійного оподаткування прибутків / СОГЛАШЕНИЕ между Правительством СССР и Правительством Французской Республики об устранении двойного налогообложения доходов (04/10/1985)) установлено условие о внесении минимальной суммы инвестиции в 5 млн французских франков. Как выполнить это условие, исходя из того, что на данный момент французской валютой является евро?

Відповідно до п. 3 ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування (далі — Конвенція) дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом України, підлягають оподаткуванню тільки у Франції, якщо такими дивідендами фактично володіє одна або декілька компаній, які є резидентами Франції, і якщо:
ця або ці компанії разом володіють прямо або посередньо принаймні 50% капіталу компанії, що сплачує дивіденди, і загальна сума їх інвестицій в цю компанію становить не менш як 5 млн французьких франків або їх еквівалента в українській валюті;
або
їхня інвестиція в компанію, що сплачує дивіденди, гарантується або страхується державою Франція, її центральним банком або будь-якою особою, що діє від імені Франції.
Курси перерахунку європейських національних валют у євро було зафіксовано на момент уведення євро. Один євро дорівнює 6,55957 французьких франків. Відповідно 5 млн. французьких франків приблизно дорівнюють 762 245,086 євро (5000 000 : 6,55957).
Отже, пільги, передбачені пп. «а» п. 3 ст. 10 Конвенції, застосовуються за наявності належних підстав у разі виконання умови щодо внесення до статутного капіталу української компанії інвестиції, загальна сума якої становить не менш як 762 245,086 євро або їх еквівалента в українській валюті.

Источник: Вісник податкової служби

Подлежат ли обложению НДФЛ доходы физлица — резидента России в виде роялти в учетом норм ст. 12 Соглашения между Правительством Украины и Правительством РФ об избежании двойного налогообложения доходов и имущества и предупреждении уклонений от уплаты налогов?

Згідно з пп. 162.1.2 ст. 162 ПКУ платником податку є фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до положень пп. «а» пп. 14.1.54 ст. 14 ПКУ дохід у вигляді роялті, сплачений резидентом України та отриманий нерезидентом, — це дохід із джерелом його походження з України.
Згідно з положеннями пп. 170.10.1 ст. 170 ПКУ доходи із джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу ІV ПКУ для нерезидентів).
Відповідно до пп. 170.3.1 ст. 170 ПКУ роялті оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15 та/або 17%).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ.
Положеннями п. 3.2 ст. 3 цього Кодексу визначено: якщо міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Пунктом 1 ст. 12 Угоди між Урядом України і Урядом РФ про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (далі — Угода) встановлено, що доходи від авторських прав і ліцензій (роялті), які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
При цьому згідно з п. 2 ст. 12 Угоди ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що сплачується, не може перевищувати 10% загальної суми доходів.
Положення п. 1 та 2 ст. 12 Угоди не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох Договірних Держав здійснюватиметься оподаткування доходу, одержаного у вигляді роялті. Цими двома пунктами встановлюється компромісне рішення двох держав, яке обумовлює оподаткування роялті у країні-резиденції, але залишає країні — джерелу доходу у вигляді роялті право оподаткування таких доходів, якщо це передбачено її податковим законодавством, але це право обмежується встановленою граничною ставкою (у даному випадку — 10%).
Право на використання положень міжнародного договору надається нерезиденту за умови надання ним довідки про підтвердження його резидентства відповідно до вимог ст. 103 ПКУ.
У разі неподання нерезидентом довідки про підтвердження статусу податкового резидента зазначені доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження в Україні, підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування без урахування положень міжнародного договору (п. 103.10 ст. 103 ПКУ).
Розрахунок податкових зобов’язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, провадиться агентом (п. 168.3 ст. 168 ПКУ ).
Враховуючи зазначене, резидент України під час виплати роялті на користь резидента Росії зобов’язаний утримати податок у розмірі 10% від загальної суми роялті, що сплачується за наявності письмового підтвердження, виданого компетентним органом Росії про те, що зазначена особа є резидентом Росії і на неї поширюється дія Угоди. За відсутності такого підтвердження зазначені доходи у вигляді роялті підлягають оподаткуванню за ставкою 15 та/або 17%.

Источник: Вісник податкової служби

Новые формы заявлений — присоединения к договору размещены на стендах в помещениях органов ГНС

В зв’язку зі зміною форм Заяв-приєднання до договору «Про надання послуг електронного цифрового підпису» для юридичних та фізичних осіб — підприємців/фізичних осіб ДПС України листом від 09.08.2012 р. №209/0/71-12/23-9017 надіслала для заповнення нові форми Заяв — приєднання до договору, які розміщені на стендах у приміщеннях органів державної податкової служби.

Додаткові матеріали: ЗАЯВА-ПРИЄДНАННЯ до договору “Про надання послуг електронного цифрового підпису” (ЮРИДИЧНА ОСОБА)/(ФІЗИЧНА ОСОБА - ПІДПРИЄМЕЦЬ \ ФІЗИЧНА ОСОБА)

Источник: ДПС у Вінницькій області

Выходное пособие при увольнении работника из-за нарушения работодателем трудового законодательства не может быть меньше трехмесячного среднего заработка

Минсоцполитики в письме 69/06/186-12 про право разорвать трудовой договор- (27/04/2012) указало, что, если коллективным договором предприятия, учреждения или организации не урегулирован вопрос выплаты выходного пособия работнику при прекращении трудового договора вследствие нарушения работодателем законодательства о труде, коллективного или трудового договора, работнику выплачивается выходное пособие в размере не менее трехмесячного среднего заработка.

Источник: ЛІГА:ЗАКОН

Решение НКЦБФР от 19.07.2012 г. № 997 «Об утверждении Порядка контроля за соблюдением профессиональными участниками фондового рынка требований законодательства в сфере предотвращения и противодействия легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, или финансированию терроризма»

НКЦПФР Рішенням №997 затвердила Порядок контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Правительство предлагает предусмотреть право на пенсию за особые заслуги перед Украиной отцу, если он сам воспитывает пятерых и более детей до шести лет

Відповідний законопроект «Про внесення зміни до пункту 8 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» Кабмін схвалив 20 серпня.
Чинним законодавством передбачено право на пенсії за особливі заслуги перед Україною лише матерям, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Такі жінки відповідно до Закону «1058 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (09/07/2003)» мають право на призначення дострокової пенсії. Тепер пропонується, що батьку також може призначатися дострокова пенсія.
Ухвалення цього закону Верховною Радою сприятиме встановленню соціальної справедливості щодо права на пенсію для багатодітних батьків.

Источник: КМУ

Обобщающая налоговая консультация относительно порядка списания кредиторской задолженности за неоплаченные товары, утвержденная приказом ГНСУ 576 Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари - (05/07/2012)

Витрати на придбання товарів у разі списання непогашеної кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, за такі товари не підлягають коригуванню платником податку-покупцем.
При цьому сума списаної кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, включається до складу інших доходів такого покупця у періоді визнання її безнадійною.
Про це зазначається в узагальнюючій податковій консультації щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари, затвердженій наказом ДПС України від 05.07.2012 р. №576.

Источник: ГНСУ

Решение НКЦБФР от 19.07.2012 г. № 995 Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів

НКЦПФР Рішенням від 19.07.2012 р. №995 затвердила Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів.

Государственная налоговая служба призывает политические партии, принимающие участие в парламентских выборах, должным образом оформить трудовые отношения с временными работниками — агитаторами и персоналом избирательных штабов

Згідно з оперативними даними у діяльності політичних організацій під час виборчої кампанії є поширеною практика наймання працівників без офіційного працевлаштування та виплати заробітної плати «у конвертах», що є порушенням податкового та трудового законодавства. Крім того, це підвищує небезпеку того, що працівники можуть залишитися без обіцяних грошей після завершення виборів.
Тому ДПСУ рекомендує всім потенційним або діючим агітаторам, координаторам, спостерігачам, іншим фахівцям вимагати від осередків політичних партій та штабів кандидатів у народні депутати підписання цивільно-правового договору чи трудової угоди — документа, який гарантуватиме їхні права, у т. ч. на повну своєчасну оплати праці та інші передбачені законом преференції.
Зі свого боку податкова служба має намір у межах своєї роботи з детінізації ринку праці контролювати дотримання податкового законодавства у структурах, що займаються організацією та проведенням передвиборчої кампанії.

Источник: ГНСУ

Ассоциация «Украинский Кредитно-Банковский Союз» указывает, що концепция реформирования налоговой системы требует широкого общественного обсуждения, доработки и взвешенного подхода к введению предложенных в концепции радикальных изменений системы налогообложения

Зокрема, УКБС вважає необґрунтованою новацію концепції щодо оподаткування ПДВ операцій фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу (іпотеку), та на яке було звернено стягнення.
Експерти УКБС пояснюють, що реалізація банком заставного майна у разі настання неплатоспроможності позичальника є способом відшкодування втрат за кредитними операціями (фактично — поверненням суми кредиту за рахунок реалізації заставного майна).
При цьому, якщо банк звернув стягнення на предмет застави шляхом його продажу, не набуваючи права власності на таке майно, то операція продажу майна осіб, які не є платниками ПДВ, звільняється від обкладення вказаним податком на підставі пункту 197.12 статті 197 ПКУ. І це цілком обґрунтовано, адже у цьому разі банки не отримують права власності на майно та не створюють додаткової вартості.
Водночас реалізація запропонованого у концепції нововведення призведе не лише до збільшення обсягу проблемної заборгованості у кредитних портфелях банків (за даними НБУ на 01.08.2012 р. становила 75,9 млрд грн., або 9,2% кредитного портфелю банків), а й до збільшення фінансового навантаження на позичальників, які стали неплатоспроможними. Оскільки вартості заставного майна, зменшеної на суму ПДВ, може бути недостатньо для повного погашення ними кредитної заборгованості.
Також експерти УКБС зазначають і про необґрунтованість закладеної до концепції ідеї оподаткування операцій банків з продажу або придбання зобов’язань за депозитами.
Адже відповідно до норм діючого Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є операції з постачання товарів, робіт, послуг. При цьому, операції з продажу або придбання зобов’язань за депозитами не належать ні до товарів, ні до послуг, ні до робіт, а є ідентичними до операцій факторингу, або передачі прав вимог, торгівлі за грошові кошти борговими зобов’язаннями, якщо об’єктом боргу є валютні цінності. Тобто, такі операції в жодному випадку не можуть підлягати оподаткуванню, оскільки на «гроші» ПДВ не нараховується.
З огляду на ці та інші недосконалості, УКБС вважає, що запропонована концепція реформування податкової системи України потребує доопрацювання.
«Недоцільно впроваджувати вищезазначені зміни до Податкового кодексу, — вважає генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. — На сьогодні необхідність сплати ПДВ кредитором тільки поглиблює його збитки, спричинені невиконанням боржником взятих на себе обов’язків, адже через податок кредитор втрачає 20% вартості заставного майна. У цій ситуації необхідність мінімізації збитків призводить до істотного подорожчання вартості кредитів, що робить їх менш доступними для суб’єктів господарювання, а отже, шкодить розвитку економіки України».

Источник: УКБС

Министерство социальной политики Украины (далее — Минсоцполитики) в письме 80/06/187-12 О подавляющем праве на оставление на работе- (21/05/2012) разъяснило, как выявлять работников, имеющих преимущественное право на оставление на работе, при необходимости сокращения численности или штата работников в связи с изменениями в организации производства и труда.

Минсоцполитики напомнило, что согласно ст. 42 Кодекса законов о труде Украины при сокращении численности или штата работников в связи с изменениями в организации производства и труда преимущественное право на оставление на работе предоставляется работникам с более высокой квалификацией и производительностью труда.

Законодательством не предусмотрены критерии и порядок определения работников с более высокой квалификацией и производительностью труда.

На практике для выявления таких работников работодатель проводит сравнительный анализ производительности труда и квалификации работников, в процессе которого, как правило, учитываются следующие обстоятельства: наличие соответствующего образования, последипломного образования, документов о повышении квалификации, отсутствие дисциплинарных взысканий, наличие поощрений за успехи в работе, получение премий за выполнение особо важных работ, отсутствие прогулов, отпусков без сохранения заработной платы, длительного пребывания на больничных, замечаний со стороны администрации относительно сроков и качества выполняемых задач, объемы выполняемых работ и т. п.

При равных условиях производительности труда и квалификации предпочтение в оставлении на работе отдается: семейным — при наличии двух и более иждивенцев; лицам, в семье которых нет других работников с самостоятельным заработком; работникам с длительным непрерывным стажем работы на данном предприятии, в учреждении, организации; работникам, обучающимся в высших и средних специальных учебных заведениях без отрыва от производства; участникам боевых действий, инвалидам войны и лицам, на которых распространяется действие Закона Украины «О статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты»; авторам изобретений, полезных моделей, промышленных образцов и рационализаторских предложений; работникам, получившим на этом предприятии, в учреждении, организации трудовое увечье или профессиональное заболевание; лицам из числа депортированных из Украины, в течение 5 лет со времени возвращения на постоянное место жительства в Украину; работникам из числа бывших военнослужащих срочной службы и лиц, проходивших альтернативную (невоенную) службу, в течение двух лет со дня увольнения их со службы.

Преимущество в оставлении на работе может предоставляться и другим категориям работников, если это предусмотрено законодательством Украины.

Использованы материалы сайта газеты "Налоги и бухгалтерский учет"

Министерство социальной политики Украины (далее — Минсоцполитики) письмом 69/06/186-12 про право разорвать трудовой договор- (27/04/2012) напомнило, что в соответствии с ч. 3 ст. 38 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) работник имеет право в определенный им срок расторгнуть трудовой договор по собственному желанию, если собственник либо уполномоченный им орган не выполняет законодательство о труде, условия коллективного или трудового договора.

При этом ст. 44 КЗоТ предусмотрено, что при прекращении трудового договора вследствие нарушения собственником либо уполномоченным им органом законодательства о труде, коллективного или трудового договора работнику выплачивается выходное пособие в размере, предусмотренном коллективным договором, но не менее трехмесячного среднего заработка.

В соответствии со ст. 1 Закона Украины Про колективні договори і угоди  от 01.07.93 г. № 3356-XII (далее — Закон № 3356) коллективный договор, соглашение заключаются на основе действующего законодательства, принятых сторонами обязательств с целью регулирования производственных, трудовых и социально-экономических отношений и согласования интересов работников, собственников и уполномоченных ими органов. При этом условия коллективных договоров или соглашений, ухудшающие по сравнению с действующим законодательством положение работников, являются недействительными, и запрещается включать их в договоры и соглашения (ст. 5 Закона № 3356).

Учитывая вышеуказанное, работники Минсоцполитики сделали следующий вывод: если коллективным договором предприятия, учреждения или организации не урегулирован вопрос относительно выплаты выходного пособия работнику при прекращении трудового договора вследствие нарушения собственником либо уполномоченным им органом законодательства о труде, коллективного или трудового договора, то работнику выплачивается выходное пособие в размере не менее трехмесячного среднего заработка.

Использованы материалы сайта газеты "Налоги и бухгалтерский учет"

Министерство социальной политики Украины в письме 75/06/186-12 Прекращение трудового договора при реорганизации предприятия - (10/05/2012) разъяснило, что согласно ч. 3 ст. 36 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) в случае смены собственника предприятия, а также в случае его реорганизации (слияния, присоединения, разделения, выделения, преобразования) действие трудового договора работника продолжается. Прекращение трудового договора по инициативе собственника либо уполномоченного им органа возможно только в случае сокращения численности или штата работников (п. 1 ч.1 ст 40 КЗоТ).

В трудовые книжки работников следует внести запись о реорганизации по аналогии с переименованием предприятия (п. 2.15 Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной приказом Министерства труда Украины, Министерства юстиции Украины, Министерства социальной защиты населения Украины от 29.07.93 г. № 58): «Предприятие такое-то с такого-то числа реорганизовано путем слияния таких-то предприятий», а в графе 4 проставляется основание реорганизации — приказ (распоряжение), его дата и номер.

Использованы материалы сайта газеты "Налоги и бухгалтерский учет"

Постановлением Правления НБУ от 25.07.2012 г. № 312 Про внесення зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України изложена в новой редакции глава 2 «Ввоз в Украину и вывоз за пределы Украины наличности» Инструкции о перемещении наличности и банковских металлов через таможенную границу Украины, утвержденной постановлением Правления НБУ
148 Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України- (27/05/2008)

Изменениями уточнены некоторые положения относительно ввоза и вывоза наличности в зависимости от того, является физическое лицо, которое ввозит/вывозит наличность, резидентом Украины или нет.

В соответствии с новой редакцией настоящей главы физическое лицо имеет право ввозить в Украину и вывозить за пределы Украины наличность в сумме, не превышающей в эквиваленте 10 000 евро, без письменного декларирования таможенному органу.

Физическое лицо — резидент имеет право ввозить в Украину и вывозить за пределы Украины наличность в сумме, превышающей в эквиваленте 10 000 евро, при условии письменного декларирования таможенному органу в полном объеме и при наличии документов, подтверждающих снятие наличности со счетов в банках (финансовых учреждениях), исключительно на ту сумму, которая превышает в эквиваленте 10 000 евро. Установлен срок действия таких документов — 30 календарных дней начиная со дня выдачи.

Физическое лицо — нерезидент имеет право ввозить в Украину наличность в сумме, превышающей в эквиваленте 10 000 евро, при условии письменного декларирования таможенному органу в полном объеме.

Физическое лицо — нерезидент имеет право вывозить за пределы Украины наличность в сумме, превышающей в эквиваленте 10 000 евро, если сумма наличности, которая вывозится, не превышает сумму наличности, письменно задекларированной этим лицом таможенному органу при ввозе в Украину. Вывоз наличности в таком случае осуществляется при условии ее письменного декларирования таможенному органу в полном объеме.

Юридическое лицо ввозит наличность в Украину или вывозит ее за пределы Украины через уполномоченного представителя без ограничения суммы на условиях письменного декларирования соответствующему таможенному органу в полном объеме.

Постановление от 25.07.2012 г. № 312 вступит в силу со дня официального опубликования.

Использованы материалы сайта газеты "Налоги и бухгалтерский учет"

В связи с запросами таможенных органов и субъектов внешнеэкономической деятельности, ГТС письмом 11.1/2-12.2/9330-ЕП Про продовження строку тимчасового ввезення товарiв, якi були тимчасово ввезенi на митну територiю України до 01.06.2012 (16/08/2012) разъяснила возможность продления срока временного ввоза товаров, которые были временно ввезены на таможенную территорию Украины до 01.06.2012г.

Так, письме разъясняется, что продолжение срока временного ввоза товаров, в том числе тех, которые были помещены в таможенный режим временного ввоза до 01.06.2012 г., возможно при условии уплаты таможенных платежей в соответствии с ч. 4 ст. 106 Таможенного кодекса или обеспечения выполнения обязательства по уплате таможенных платежей, за исключением товаров, относительно которых гарантии соблюдения требований таможенного режима не требуется, согласно ч. 3 ст. 110 Кодекса.

Хочется отметить, что срок временного ввоза товаров может быть продолжен таможенным органом в соответствии с ч. 3 ст. 108 Кодекса. При этом такое продолжение срока устанавливается таможенным органом в каждом конкретном случае, но не должен превышать трех лет с даты помещения товаров под таможенный режим временного ввоза.

В заключении хочется отметить, что при осуществлении таможенного контроля и таможенного оформления товаров, перемещаемых через таможенную границу Украины, применяются исключительно нормы законов Украины и других нормативно-правовых актов по вопросам государственной таможенного дела, действующие на день принятия таможенной декларации таможенным органом Украины, согласно ст. 3 Кодекса.

Использованы материалы интернет ресурса www.ligazakon.ua

Кабинет министров Украины одобрил разработанный Антимонопольным комитетом Украины проект Закона Украины «О государственной помощи субъектам хозяйствования».

В частности, проект предусматривает составление и ведение реестра сведений об оказанной государственной помощи, введение контроля за ее влиянием на конкуренцию. Это позволит предотвратить принятие актов, которые будут иметь негативное влияние на конкуренцию, и устранить последствия, если будет выявлена государственная помощь, которая существенно искажает конкуренцию.

Также принятие законопроекта будет способствовать развитию конкуренции на товарных рынках Украины.

Напомним, что международные обязательства Украины в сфере государственной помощи определены соглашением ВТО, соглашением о партнерстве и сотрудничестве между Украиной и ЕС. Урегулирование проблем в сфере предоставления государственной помощи на сегодня является предметом переговоров между Украиной и ЕС о создании зоны свободной торговли.

Источник: ЛIГАБiзнесIнформ

Использованы материалы интернет ресурса www.ligazakon.ua

Каждый из нас так или иначе сталкивался с проблемой нехватки денежных средств то ли на покупку автомобиля, квартиры, то ли на осуществление хозяйственной деятельности и т. п. В таких случаях человек всегда прибегает к такому институту, как заем. В данной статье речь пойдет о том, законно ли вообще предоставлять заем, какими нормативными актами можно руководствоваться при этом и правомерно ли взыскание процентов?

Если во времена стабильного экономического развития с этим проблем в общем-то не возникало, так как финансовые учреждения фактически «дрались» за то, чтобы дать деньги именно Вам, то в последнее время условия получения денежных средств значительно ужесточились. Но что делать, если деньги нужны, а банк (финансовая организация) выставляет нереальные условия? Начинаем занимать у знакомых, соседей, друзей, партнеров и т. п. Пишем расписки, заключаем договоры займа, включаем в условия договора обязательную уплату процентов, штрафных санкций и т. п. Но вот пришла пора возвращать долг, а возможностей нет. Претензия, иск, судебное разбирательство, арест имущества и так далее. В данной статье речь пойдет о том, законно ли вообще предоставлять заем, какими нормативными актами можно руководствоваться при этом и правомерно ли взыскание процентов?
Нужно сразу сказать, что судебная практика, хоть в целом и имеет единое мнение, но в отдельных ситуациях она очень противоречива. Так, практически по всем спорам, предметом которых было взыскание задолженности по договору займа, истцами ставился вопрос о взыскании не только основного долга, но и процентов за пользование денежными средствами. В большинстве случаев суды отказывали во взыскании процентов, мотивируя свое решение тем, что Закон Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг» не дает такому заемщику полномочий передавать деньги и получать за это проценты.
Однако недавно вынесенное Верховным судом Украины постановление существенно повлияло на практику решения спорных взаимоотношений. Так, по мнению ВСУ, Закон Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг» распространяется лишь на специальных субъектов — участников рынка финансовых услуг. Проще говоря, получать лицензии на осуществление кредитной деятельности на территории Украины должны только банки и небанковские финансовые учреждения (финкомпании, кредитные союзы и т. п.). Таким образом, ВСУ подтвердил, что вышеуказанный закон не распространяется на всех других юридических и физических лиц. Из этого следует необычная и парадоксальная ситуация: теперь занимать деньги можно в валюте под любые проценты неограниченному количеству юридических и физических лиц без получения специальных лицензий и контроля со стороны НБУ, Нацкомфинуслуг и Госфинмониторинга — абсолютно законно на территории Украины (если Вы не специальный субъект). Парадокс в том, что специализированным учреждениям (банкам) еще в июне 2009 года запретили предоставлять валютные кредиты населению.
Кроме того, нормы Декрета Кабинета Министров Украины «О системе валютного регулирования и валютного контроля» содержат перечень случаев, когда для осуществления операций необходимо наличие генеральной или индивидуальной лицензии. Важно сказать, что среди этого перечня Вы не встретите предоставление и получение займа в иностранной валюте. Речь идет лишь о кредитных взаимоотношениях.
Это значит, что если юридические и физические лица будут в названии договора писать не «договор кредита», а, например, «договор займа», то никаких законодательных ограничений для таких субъектов уже не будет.
Последствия такого решения ВСУ могут быть разными. Во-первых, теперь суды должны выносить решения, удовлетворяя требования о взыскании процентов. Во-вторых, количество таких споров может резко увеличиться, так как заимодатели, которым не вернули долг (по процентам), все ринутся в суды за получением нужных для них решений о взыскании процентов. В-третьих, указанные правоотношения могут еще больше уйти в тень, что не позволит уполномоченным структурам контролировать финансовые потоки населения. В-четвертых, очень проблематичным станет защита прав заемщика через Закон Украины «О защите прав потребителя». В-пятых, «разрешение» действовать без получения лицензий, без государственного контроля и т. д. может привести к созданию финансовых пирамид и, как следствие, к негативу для наших людей. Вывод напрашивается один: для всех участников рынка финансовых услуг должны быть единые правила игры. Всех участников такого рынка должны контролировать уполномоченные государственные органы, которые при этом должны защищать интересы и права участников и потребителей этих услуг. Думаю, это будет самый действенный путь к защите цивилизованного кредитования в нашей стране.

Источник: UBR

Предприятие в приложении ЦП с 2010 року неверно показывает убыток от операций с акциями за прошлые периоды, стр. 1.3. Это никак не влияет на объект налогообложения и сумму налога на прибыль. Как исправить данную ошибку? Уточнение подавать не имеет смысла. Суммы налога не меняются. Раньше просто показывали в следующем периоде верно сумму убытка, писали объяснения. А сейчас так можно сделать?

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Источник: ДПС в Одеській області

Порядок проведения аукционов должен утвердить Кабинет Министров Украины.

19 августа 2012 г. вступил в силу Закон от 05.07.2012 г. №5077-VI «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону».
Закон устанавливает, что земельные торги проводятся в форме аукциона, по результатам проведения которого заключается договор купли-продажи, аренды земельного участка с участником земельных торгов, предложившим наивысшую цену за земельный участок или высокую плату за пользование им, зафиксированную в ходе проведения земельных торгов.
Закон также предусматривает, что продажа земельных участков государственной или коммунальной собственности или прав на них должна осуществляться исключительно на земельных торгах, кроме случаев, предусмотренных Земельным кодексом.
Согласно Закону договор купли-продажи земельного участка удостоверяется нотариально, а право на земельный участок, приобретенное по результатам проведения аукциона, подлежит государственной регистрации в порядке, определенном Законом.
Таким образом, принятый Закон позволит разблокировать проведение земельных аукционов. Порядок проведения аукционов должен утвердить Кабинет Министров Украины.