Закон и Норматив Нормативная база от LICASOFT

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила Положення про припинення провадження професійної діяльності на фондовому ринку — депозитарної діяльності, а саме депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів, що покликане врегулювати механізм припинення діяльності депозитаріями цінних паперів. Відповідне рішення було прийнято на черговому засіданні регулятора, що відбулося 22 травня 2012 року.

За словами розробників документу, проект створювався регулятором, в першу чергу, з метою нормативно закріпити можливість припинення діяльності депозитаріями та захистити права інвесторів на цінні папери, що зберігаються депозитарною установою, а також на виконання завдання Президента з консолідації депозитарної системи України, що має на меті створення Центрального депозитарію України. До цього часу відповідного регуляторного акту не існувало, а відтак, отримати ліцензію на провадження діяльності ці професійні учасники могли, а припинення депозитарної діяльності не було врегульовано.

Зокрема, документ визначає порядок визначення депозитарія-правонаступника, прописує порядок дій при припиненні діяльності, механізм передання на зберігання баз даних, архіву тощо, а також контроль за виконанням учасниками ринку норм Положення.

Наразі документ вже погоджено з профільними міністерствами та відомствами, а також з учасниками ринку. Комісія врахувала побажання та зауваження від депозитаріїв, і автори документу сподіваються, що вже незабаром Положення буде затверджено на засіданні регулятора.

Найближчим часом документ буде оприлюднено на сайті регулятора

Прес-служба Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, призначила дату екзамену для керівників та головних бухгалтерів фінансових компаній, які надають фінансові послуги з надання коштів у позику, у т.ч. на умовах фінансового кредиту за власні кошти, фінансового лізингу, факторингу, гарантій, поручительств, переказу коштів, обміну валют, а також інших кредитних установ.

Підкомісія з проведення екзаменів за програмою підвищення кваліфікації керівників та головних бухгалтерів фінансових компаній, які надають фінансові послуги з надання коштів у позику, у т.ч. на умовах фінансового кредиту за власні кошти, фінансового лізингу, факторингу, гарантій, поручительств, переказу коштів, обміну валют, а також інших кредитних установ єдиної Екзаменаційної (атестаційної) комісії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, вирішила призначити проведення екзамену для керівників та головних бухгалтерів фінансових компаній, які надають фінансові послуги з надання коштів у позику, у т.ч. на умовах фінансового кредиту за власні кошти, фінансового лізингу, факторингу, гарантій, поручительств, переказу коштів, обміну валют, а також інших кредитних установ на 7 червня 2012 року.

Екзамен буде проводитися за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 71, ВНЗ «Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації», тел.: 484-19-31.

ДКРФ

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

Пам’ятка для громадян, що перетинають митний кордон України автомобілями

ДМСУ

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

Пам’ятка для пасажирів літаків міжнародного сполучення

ДМСУ

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

Як оподатковується ЮО — платником ЄП дохід, отриманий у 2012 році за надані у 2011 році послуги, які з 1 січня 2012 платники ЄП не мають права здійснювати? Чи може така ЮО надалі бути платником ЄП?Відповідно до вимог Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва », із змінами та доповненнями, який діяв до 1 січня 2012 року, базою обкладення єдиним податком є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок та/або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Тобто до 01.01.2012 р. юридична особа — платник єдиного податку з метою обкладення єдиним податком повинна враховувати всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Згідно з пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу) платника єдиного податку, дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ). Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ встановлено перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку. Відповідно до п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для 4-ї групи платників єдиного податку (юридичних осіб) встановлюється у розмірі: 1) 3% доходу — у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ; 2) 5% доходу — у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Таким чином, сума коштів, що надійшла у 2012 році як оплата за надані у 2011 році послуги, які з 1 січня 2012 року платник єдиного податку не має права здійснювати, включається до доходу юридичною особою — платником єдиного податку в тому звітному періоді, коли вона фактично надійшла на поточний рахунок (у касу), та обкладається єдиним податком за обраною юридичною особою у 2012 році ставкою єдиного податку в розмірі 3% або 5% доходу.

Юридична особа — платник єдиного податку, яка отримала у 2012 році суму коштів за надані у 2011 році послуги, які з 1 січня 2012 року платник єдиного податку не має права здійснювати, може надалі перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови, що такі послуги не надаються з 1 січня 2012 року.

Сектор взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю ДПС у Волинській обл.

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

Чи належать до доходів, що підлягають обкладенню ЄП, членські внески учасників або засновників виробничого кооперативу?Згідно зі ст. 2 Закону України від 10 липня 2003 року №1087-ІV «Про кооперацію», зі змінами та доповненнями (далі — Закон №1087), кооператив — юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до ст. 8 Закону №1087 статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити, зокрема, відомості про порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов’язань щодо їх сплати.

Одним із основних джерел формування майна кооперативу є вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї (ст. 19 Закону №1087). Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (пп. 8 п. 292.11 ст. 292 ПКУ). Враховуючи визначене, виробничий кооператив для обкладення єдиним податком до складу доходів повинен включати членські внески учасників або засновників членів кооперативу.

Сектор взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю ДПС у Волинській обл.

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

Чи необхідно постачальнику-резиденту в податковій накладній зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД, який ще не ввезено (імпортовано) на митну територію України, під час отримання ним передоплати (авансу) від покупця-резидента за такий товар?Відповідно до п. 201.1 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити, зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4 ПКУ податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцеві, копія залишається у продавця товарів/послуг. Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку— дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг —дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи викладене, оскільки договір, укладений між постачальником — резидентом та покупцем — резидентом, передбачає постачання ввезеного (імпортованого) на митну територію України товару, то незалежно від умов його постачання (отримання попередньої (авансової) оплати за товар чи відвантаження товару) платник податку при виписуванні податкової накладної повинен зазначати код такого товару згідно з УКТ ЗЕД.

ДПС у Житомирській області

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

Чи повинен комісіонер при поверненні раніше імпортованого товару продавцю-нерезиденту відкоригувати податковий кредит на суму ПДВ, сплачену ним при імпорті такого товару безпосередньо зі свого розрахункового рахунка? Відповідно до пп. «в» п. 185.1 ст. 185 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), об’єктом обкладення ПДВ є, зокрема, операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі ― імпорт). У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що засвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 р. V ПКУ). Порядок заповнення граф ВМД визначено Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Державної митної служби України від 09.07.97 р. №307. Тобто під час ввезення комісіонером-імпортером, платником ПДВ на митну територію України товарів датою виникнення податкових зобов’язань згідно з п. 187.8 ст. 187 р. V ПКУ є дата подання митної декларації для митного оформлення, а датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п. 198.1 ст. 198 р. V ПКУ, є дата сплати (нарахування) податку за такими податковими зобов’язаннями. При подальшій передачі ввезених товарів комісіонером-імпортером комітенту згідно з п. 187.1 ст. 187 р. V ПКУ податкові зобов’язання визначаються або на дату зарахування коштів від комітента, або на дату відвантаження таких товарів комітенту. Оскільки надалі комітентом товар повертається комісіонеру для подальшого його вивезення постачальнику — нерезиденту, то відповідно до ст. 192 р. V ПКУподаткові зобов’язання комісіонера та податковий кредит комітента підлягають коригуванню.

Крім того, оскільки здійснюється повернення товару постачальнику-нерезиденту раніше імпортованих товарів, то має місце операція з вивезення (експорту) товарів, яка обкладається ПДВ за ставкою 0% за наявності належно оформленої ВМД. При цьому, згідно із п. 200.16 ст. 200 р. V ПКУ, право на застосування нульової ставки ПДВ має комітент. У зв’язку з викладеним вище та враховуючи те, що раніше імпортований товар не буде використано комісіонером в оподатковуваних операціях, такий комісіонер при повернені цього товару продавцю-нерезиденту повинен відкоригувати податковий кредит на суму ПДВ, сплачену ним при імпорті товару безпосередньо зі свого розрахункового рахунка.

ДПС у Житомирській області

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

Який порядок виписування податкової накладної станції технічного обслуговування, якщо плата за проведення ремонту автомобіля, який потрапив у ДТП, надходить на рахунок частково у вигляді страхових виплат від страхової компанії, а частково ― від власника автомобіля, не зареєстрованого платником ПДВ?Послуги з ремонту автомобіля, який потрапив у ДТП, є об’єктом обкладення ПДВ. Тож незалежно від джерел надходження на рахунок СТО компенсації витрат на проведення такого ремонту, а саме: або частково у вигляді страхових виплат від страхової компанії, або у вигляді покриття від страхувальника, СТО на дату виникнення податкових зобов’язань повинна виписати податкову накладну на повну вартість послуг з ремонту такого автомобіля та видати її власнику автомобіля, якщо він є зареєстрованим платником ПДВ. У разі якщо СТО надає послуги з ремонту автомобіля неплатникам ПДВ, два примірники таких податкових накладних залишаються в СТО. При цьому у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться позначка «Х» та зазначається тип причини «02» — постачання неплатнику податку.

ДПС у Житомирській області

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

Головне підприємство розташоване у м. Києві, а філії ― у різних містах України. Скільки ми повинні виписати податкових накладних за щоденними підсумками операцій у разі наявності кількох касових апаратів у структурних підрозділах (філіях), яким не делеговано право виписування податкових накладних? Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. №969 Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення (далі — Порядок №969), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписування податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість. Згідно з пп. 8.4 п. 8 Порядку №969 податкова накладна виписується за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була виписана на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку); виписування транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, у яких форма встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (із визначенням фіскального та податкового номера постачальника). Враховуючи те, що платник ПДВ, до складу якого входять філії та/або структурні підрозділи, не делегував право виписки податкових накладних та при цьому такі філії та/або структурні підрозділи здійснюють операції з використанням касових апаратів, то податкова накладна повинна виписуватися за щоденними підсумками операцій до кожного касового апарата окремо. При цьому такі податкові накладні виписуються від імені платника податку (головного підприємства).

ДПС у Житомирській області

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

На кінець звітного періоду не повернуто поворотну фінансову допомогу. Чи потрібно збільшувати доходи підприємства на суму умовно нарахованих відсотків від суми такої допомоги?Згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу фінансова допомога може надаватися на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсації у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

У разі якщо поворотна фінансова допомога залишається не поверненою на кінець звітного періоду, на таку допомогу (або неповернену частку) потрібно нарахувати умовні проценти.

Сума процентів, умовно нарахованих у розмірі облікової ставки Нацбанку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги з метою оподаткування, належить до безповоротної фінансової допомоги (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу) та враховується у складі доходів.

Згідно з пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу до інших доходів включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно з цим Кодексом мають пільги з цього податку, у тому числі ті суб’єкти господарювання, що мають право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов’язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Таким чином, якщо у платника податку на кінець звітного періоду залишається неповерненою поворотна фінансова допомога, платник податків збільшує доходи на суму умовно нарахованих процентів у розмірі облікової ставки Нацбанку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої допомоги.

ДПС у Житомирській області

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

Наше підприємство закупило просо (100820) у сільськогосподарського підприємства. У подальшому ми частину експортували, а частину продали на території Україні. Чи маємо ми право на податковий кредит з ПДВ? Транспортне підприємство надало нам послугу з доставки проса та виписало податкову накладну з ПДВ. Чи маємо ми право на податковий кредит з ПДВ у цьому випадку?

Згідно з пунктом 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі — Кодекс) тимчасово, до 1 січня 2014 року, від обкладення податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД і технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових і технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств — виробників.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових і технічних культур, зазначених в абзаці 1 цього пункту, звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій із постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД. Такі операції обкладауються податком на додану вартість у порядку, встановленому Кодексом.

При цьому згідно з пунктом 198.4 статті 198 Кодексу якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

ДПС у Житомирській області

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

Порядок оподаткування доходу фізичної особи від надання нерухомості в оренду встановлено пунктом 170.1 статті 170 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Податковим агентом платника податку — орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості є орендар (підпункт 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 ПКУ).

Згідно з підпунктом 3.1.7 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1020 (далі — Порядок №1020), при заповненні реквізиту «працювало за цивільно-правовими договорами» необхідно враховувати кількість працівників за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.

Працівник, який перебуває в обліковому складі підприємства й уклав цивільно-правовий договір із цим роботодавцем, враховується в обліковій кількості працівників один раз за місцем основної роботи та не враховується у кількості тих, що працюють за цивільно-правовими договорами (абзац 2 підпункту 2.6.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. №286, (далі — Інструкція №286).

Крім того, до кількості тих, що працюють за цивільно-правовими договорами, не включаються громадяни-підприємці, які виконували роботи згідно з цивільно-правовими договорами (абзац 4 пункту 3.3 Інструкції №286). Реквізит «працювало за цивільно-правовими договорами» заповнюється тільки за наявності у працедавця відповідних найманих працівників і відображається лише для першої порції податкового розрахунку №1ДФ (абзац 2 підпункту 3.1.7 Порядку №1020).

ДПС у Луганській області

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

Відповідно до пункту 189.4 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижчої від звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв’язку).

Пунктом 189.6 статті 189 ПКУ встановлено, що норми пунктів 189.3 ― 189.5 цієї статті не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства. Отже, за операцією з експортування (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення вантажної митної декларації митним органом.

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ. Право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції — її власник (комітент). Відповідно до пункту 200.16 статті 200 ПКУ на послуги комісіонера, який залучається для продажу товарів на експорт, нульова ставка ПДВ не поширюється, і отримана комісійна винагорода за надані комітенту послуги підлягає оподаткуванню за основною ставкою та не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються.

Виходячи з вищенаведеного, якщо суб’єкт господарювання ― комісіонер здійснює тільки експортні операції, то з метою реєстрації платником ПДВ для визначення обсягу оподатковуваних операцій, визначених к пунктах 181.1 статті 181 та пункті 182.1 статті 182 ПКУ, комісіонеру необхідно враховувати суму комісійної винагороди за останні 12 календарних місяців.

ДПС у Львівській обл.

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

31 травня 2012 року КМУ прийняв постанову «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. №1388 та від 21 липня 2010 р. №607», розроблену на виконання Закону України 4103 Про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" щодо переобладнання транспортних засобів.

Мета цього акта — зменшення адміністративного впливу з боку держави на суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність з виробництва транспортних засобів. При цьому не зменшується контроль з боку державних органів за безпечністю внесення змін до конструкції транспортних засобів під час здійснення господарської діяльності, пов’язаної з їх переобладнанням. Крім того, реалізація постанови дозволить уникнути дублювання інструментів державного контролю при здійсненні господарської діяльності з виробництва транспортних засобів.

У зв’язку з цим постановою передбачено приведення у відповідність до вимог законодавства України вже наявних документів: Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 21 липня 2010 року №607 Про затвердження Порядку переобладнання транспортних засобів , та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 7 вересня 1998 року №1388 Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок .

Прес-служба Міністерства внутрішніх справ

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

КМУ затвердив Порядок формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів. Відповідну постанову уряд прийняв на своєму засіданні 31 травня 2012 року.

Документ розроблений Міністерством внутрішніх справ України на виконання вимог Закону України «3565 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень», а також доручення Президента України Віктора Януковича від 1 вересня 2011 року №1-1/1959.

Загальнодержавна база даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів є складовою частиною Національної автоматизованої інформаційної системи Державтоінспекції.

База даних складається з 2-х реєстрів: реєстру результатів обов’язкового технічного контролю транспортних засобів та реєстру укладених договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю.

Прийняття постанови КМУ «Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів» сприятиме діяльності суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю, а також органів державної влади і власників транспортних засобів шляхом збирання та накопичення повної інформації про транспортні засоби, які підлягають обов’язковому технічному контролю, пройшли такий контроль та отримали в установленому порядку поліс про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Прес-служба Міністерства внутрішніх справ

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

31 травня 2012 року КМУ вніс зміни до своєї постанови від 3 грудня 2009 року №1317 Питання медико-соціальної експертизи . Як повідомив на засіданні уряду перший заступник міністра соціальної політики України Василь Надрага, проект акта було розроблено з метою спрощення процедури проходження медико-соціальної експертизи, посилення прозорості роботи відповідних комісій та зменшення корупційних чинників у їх діяльності.

Актом, зокрема, передбачено: встановлення інвалідності — у визначених МОЗ випадках — без особистої участі громадянина на підставі медичних документів; скорочення терміну прийняття рішень щодо інвалідності при особистому огляді — з семи до п’яти робочих днів, а при заочному огляді — до трьох робочих днів. Також надано право уповноваженим представникам осіб, які проходять медико-соціальну експертизу, брати участь у засіданні комісії.

Крім того, прийнятою постановою передбачається включення до складу МСЕК представників фондів соціального страхування та надання їм права вимагати при ухваленні рішень комісії направляти хворого на додаткове медичне обстеження. За словами Василя Надраги, це обумовлено тим, що саме на ці фонди покладено обов’язок подальшого фінансового забезпечення осіб у разі визнання їх інвалідами. Представники фондів, які братимуть участь у засіданнях, повинні мати медичну освіту.

Прес-служба Міністерства соціальної політики

Использованы материалы сайта газеты "Интернет ресурс ''Дебет-Кредит''"

Сечин: переговоров не было, но мы подумаем

Продажа доли BP может привести к новому конфликту

Использованы материалы интернет ресурса Вести Экономика

Bank of America купил Merrill Lynch & Co с премией в 100% к его рыночной стоимости, но вынужден был несколько лет вытягивать новый актив из финансовой ямы.

Использованы материалы интернет ресурса Вести Экономика

Использованы материалы интернет ресурса Вести Экономика